§ 16. Опорядження та оздоблення виробів із металу

Опорядженням називається надання поверхням естетичного вигляду. Найбільш доступний і популярний спосіб — шліфування з поліруванням.

Шліфування — технологічна операція усунення нерівностей металевої поверхні (мал. 16.1). Шліфування виконують після обробки напилками і для цього використовують абразивні матеріали, які мають більшу твердість, ніж метали.

Подрібнений абразивний матеріал, наклеєний на тканину або цупкий папір, називають шліфувальною шкуркою.

Від розмірів подрібнених абразивних частинок залежить якість вирівнювання металевої поверхні.

Полірування — це усунення незначних нерівностей (мікронерівностей). Його виконують після ретельного шліфування спеціальними пастами за допомогою повсті, переміщуючи їх коловими рухами. Найчастіше використовують полірувальні пасти ДОЇ на основі хрому.

Карбування — технологічний процес виготовлення малюнка, написів, зображення, що полягає у вибиванні та видавлюванні на пластині металу певного рельєфу. Матеріалом може служити практично будь-який м’який пластичний листовий метал товщиною від 0,2 до 1,5–2 мм. Найбільш часто застосовують листову мідь, латунь, алюміній.

Інструмент для карбування: чекани, давильники і молотки для карбування (мал. 16.2).

1. Для початку слід підготувати поверхню: вирівняти, зачистити, відшліфувати.
2. На зворотну сторону нанести малюнок за ескізом чи шаблоном (мал. 16.3).
3. Покласти лист металу на підложку. Це може бути плита зі свинцю, товста гума, шар пластиліну, липовий чи березовий пеньок, повсть, брезентовий мішок із піском.
4. За допомогою давильника сильними і плавними рухами видавити рельєф по контуру малюнка (мал. 16.4).

Порада! Якщо обрати мідну або алюмінієву фольгу для карбування, то спеціальних інструментів не потрібно, достатньо звичайної ручки (мал. 16.5).

Можна надати фактури за допомогою чеканів зі зворотної чи лицьової сторони композиції.

Сучасне обладнання та пристосування дає змогу без зайвих зусиль зробити карбування за допомогою машинки для тиснення та спеціальних папок для тиснення з різними візерунками.

Чорніння — це така технологія, яка може пом’якшити або підкреслити форму, посилити виразність композиції (мал. 16.6). Наприклад, затемнивши тло на рельєфі, можна зробити виступні частини більш помітними, посилити контрастність малюнка тощо. Або, навпаки, надати композиції враження м’якості, зменшивши блиск чистого металу, приглушивши й пом’якшивши переходи між частинами рельєфу. Для цього застосовують різні засоби для чорніння металів, у розчині яких замочують вироби з металу до утворення бажаного кольору, потім ретельно промивають і натирають вологою щіткою, висвітлюючи потрібні місця.

Фарбування та патинування виробів із металу можна здійснити за допомогою спиртового чорнила, патини та спрей-фарби (мал. 16.7).

Алкогольне (спиртове) чорнило — це напівпрозоре чорнило на спиртовій основі, призначене для непористих поверхонь. За його допомогою можна фарбувати метал, робити цікаві ефекти, фонові поєднання або яскраві плями, проявляти кракелюрні тріщини. Різнобарвне чорнило добре змішується.

1. Наносити чорнило можна пензлем, аплікатором або просто за допомогою носика залежно від очікуваного результату.
2. Чорнило, яке містить перламутр, перед використанням треба ретельно збовтати.
3. Для розведення, освітлення чорнила, а так само очищення рук і інструментів, рекомендуємо використовувати «Розріджувач для спиртового чорнила».
4. Користуючись чорнилом, одягайте рукавички і респіратор.
5. Спиртове чорнило використовуйте лише в провітрюваних приміщеннях подалі від вогню. Адже спиртове чорнило легко спалахує.
6. При потраплянні на шкіру слід ретельно промити ці ділянки водою. При попаданні в дихальні органи й очі треба терміново звернутися до лікаря!

Ось такі чудові вироби з металу можна отримати, використавши різні технології оздоблення металу (мал. 16.8).