§ 55. Будова слова. Словотвір. Орфографія

Додаткова вправа 1

1. Прочитайте прислів’я та приказки.

Вік живи вік учись.
Ученому — світ, а невченому — тьма.
Дарма, що малий, а й старого навчить!
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
Чого навчився, того за плечима не носить.
Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь!
Грамоти вчиться — завжди пригодиться.
Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
Учений іде, а неук слідом спотикається.
Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.
Не соромно не знати, соромно не вчитись.
Усі хочуть уміти, та не всі — вчитися.

2. В один стовпчик випишіть спільнокореневі слова із коренем уч/вч, а в другий — форми слова.

3. Зі слів першого стовпчика утворіть словотвірний ланцюжок. Визначте спосіб словотворення кожного слова.

Додаткова вправа 2: працюємо з текстом

1. Прочитайте опис казки Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

Ця казка дуже-дуже цікава й повчальна. У ній розповідається про дівчинку Алю, яка завжди не дороблювала свої справи й потрапила до країни Недоладії. Це країна, у якій ніколи нічого не дороблюється. Герої казки, названі такими іменами, які починаються на Недо-, тому що вони не доробляли справи. Жителі цієї країни називаються недоладяни. І тільки один герой доводить справи до кінця. Це — Кат. Він відрубує голови героям, яких приводить злий, недобрий Перший Недорадник. У кінці цієї повісті-казки Аля повертається додому, але в неї є список, до кого б вона мала завітати та попередити, щоб вони не потрапили до країни Недоладії. І питає авторка у читачів: «А до тебе вона ще не приходила?»

2. Поміркуйте, яким способом словотворення утворено назву казкової країни та її мешканців. Чому ви так вважаєте?

3. Пофантазуйте, як би могла називатися казкова країна, мешканці якої доводять усі справи до кінця. Об’єднайтеся в групи та створіть свою казку.

4. Як ви думаєте, чи має до вас прийти Аля з попередженням?

5. Як ви працюєте над тим, щоб доробляти справи до кінця?

Додаткова вправа 2

3. Чи помічали ви бажання відкласти потрібні справи на наступний день? Як себе почували після того, як довго відкладали виконання чогось важливого?

4. Які маєте способи боротьби з відкладанням «на потім»?

5. Прочитайте поради психологів Анни Шийчук та Володимира Вовка щодо того, як подолати прокрастинацію.
  1. Щойно ви зловили себе на тому, що можете зробити щось зараз, але відкладаєте, спитайте себе: «Для чого це мені взагалі потрібно?» Якщо справа для вас важлива й потрібна, подумайте, що конкретно заважає вам зробити її прямо зараз, проаналізуйте, які почуття ховаються за прокрастинацією — можливо, невпевненість у собі, страх програшу чи щось інше.
  2. Коли ми стикаємось із великим та складним завданням, то починаємо сумніватися, що здатні з ним упоратися, і від страху не наважуємося почати. Натомість можна подумати, як це завдання подрібнити й виконувати поетапно. Згадайте Пакмена з комп’ютерної гри, який рухається, по черзі поглинаючи кульки на своєму шляху. Якби перед ним були гігантські кулі, він не зміг би їх проковтнути, а з меншими кулями-завданнями легко справляється.
  3. Створіть для себе комфортні умови, щоб вас ніщо не відволікало: вимкніть телевізор і звук на гаджетах, приберіть зі столу зайві речі тощо, підготуйте все, що потрібно для роботи.

(Із сайту «Happy Monday»)

6. За наведеними порадами створіть інфографіку чи схему (дайте загальну назву й до кожного пункту, схематично намалюйте малюнки чи знайдіть ілюстрації).

7. Проведіть експеримент удома: якщо захочеться відкласти виконання хатніх справ чи домашнього завдання, спробуйте наведені методи.

8. Поділіться результатами експерименту з однокласниками й однокласницями.

9. Напишіть розповідь про ваш експеримент від 3-ї особи, ніби ви бачите ситуації збоку й описуєте не себе, а іншу людину. Стиль тексту довільний. Наприклад, можна почати так: «Марина мала на сьогодні купу справ, але щойно переступила поріг домівки, рука зразу потяглася до улюбленого гаджета…»