§ 1. Краса звучання української мови

Що таке ритмічність мови

1. Послухайте уривок із поезії Миколи Вінграновського. Які закономірності щодо підвищення та зниження голосу під час вимови фраз ви помітили?

Була гроза, і грім гримів,
Він так любив гриміти,
Що аж тремтів, що аж горів
На трави і на квіти.

Грім жив у хмарі, і згори
Він бачив, хто що хоче:
Налив грозою грім яри,
Умив озерам очі.

А потім хмару опустив
На сад наш на щасливий
І натрусив зі сливи слив,
Щоб легше було сливі.

2. Перегляньте відео. Як ви вважаєте, чи вдалось автору за допомогою звукових засобів передати атмосферу грози?

Запишіть під диктування слова, поясніть відмінність звучання та написання.

Послухайте скоромовки.

Уподібнення приголосних

Глухий + дзвінкий = дзвінкий + дзвінкий → екзамен — е[ґз]амен

Дзвінкий + глухий = глухий + глухий → легко — ле[хк]о, розписка — ро[сп]иска

Твердий + м’який = м’який + м’який → сніг — [сʹнʹ]іг, цвях — [цʹвʹ]ах

Шиплячий + свистячий = свистячий + свистячий → навчаєшся — навчає[сʹ:]я

Свистячий + шиплячий = шиплячий + шиплячий → принісши — прині[ш:]и

Звуки [д], [т] + свистячий = свистячий + свистячий → на нитці — на ни[цʹ:]і

Звуки [д], [т] + шиплячий = шиплячий + шиплячий → льотчик — льо[ч:]ик

Сполучення -ться завжди вимовляємо як [цʹ:] → здає[цʹ:]я, хоче[цʹ:]я

Спрощення приголосних

тижДень + -Н- = тиЖДНевий = тижневий	студент + -СТВ- = студеНТСТВо [студе́нство]
Спрощення закріплене на письмі	Спрощення відбувається лише у вимові, не закріплене на письмі