Ішов собі дід та загубив рукавичку. От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й сидить. Коли скаче жабка та й каже:
— Хто, хто в рукавичці живе?
— Я мишка-шкряботушка! А ти хто?
Жабка й каже:
— А я жабка-скрекотушка. Пусти мене до себе.
І стали вони жити разом.
От біжить зайчик та й каже:
— Хто, хто у цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?
Зайчик і каже:
— А я зайчик-стрибайчик! Пустіть мене до себе.
І стали вони жити разом.
Коли це біжить лисичка:
— Хто, хто в рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-стрибайчик. А ти хто?
Лисичка й каже:
— А я лисичка-сестричка! Пустіть мене до себе.
І стали вони жити разом.
Незабаром біжить вовчик:
— Хто, хто в рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-стрибайчик, лисичка-сестричка. А ти хто?
Вовчик і каже:
— А я вовчик-братик! Пустіть мене до себе. І стали вони жити разом.
Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь:
— Хто, хто в рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-стрибайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик. А ти хто?
Ведмідь і каже:
— Я ведмідь-набрід! Пустіть мене до себе.
Коли це дід з собачкою повертається. Злякалися звірі та й тікати.