Найбільш поширені методи інтерактивного навчання
«Уявний мікрофон»
Учні та учениці разом з учителем/учителькою утворюють коло. Передаючи одне одному уявний мікрофон, вони по черзі висловлюють свої думки за заданою темою. Висловлювання не обговорюються.
«Дебати»
Після обговорення проблеми у формі, аналогічній методу «Уявний мікрофон», відбувається аналіз висловлених думок. Його учасники та учасниці ставлять одне одному запитання і, відповідаючи на них, шукають спосіб розв’язання проблеми.
«Удвох»
Учасники та учасниці утворюють робочі пари для виконання запропонованого завдання.
«Два — чотири — усі разом»
Учасники та учасниці обговорюють проблему/питання спочатку в парах, потім двома парами, доповнюючи одне одного, а після цього обговорюють її всім класом і роблять спільні висновки.
«Групове обговорення»
Учні та учениці об’єднуються в малі групи, обговорюють поставлену проблему, ситуацію або виконують спільне завдання, попередньо визначивши послідовність дій кожного учасника/учасниці. Після проведення обговорення група презентує результати роботи класу.
«Синтез думок»
Учні та учениці у складі малих груп виконують визначене завдання та передають зроблене ними в іншу групу, учасники та учасниці якої доопрацьовують це завдання відповідно до своїх уявлень про нього.
«Коло ідей»
Усі учасники та учасниці або малі групи виконують однакове завдання — формулюють свою думку щодо певного тексту, а потім висловлюють свої пропозиції, ідеї тощо.
«Спільний проєкт»
Учні та учениці об’єднуються в кілька малих груп. Кожна з них отримує відмінне завдання, спрямоване на розв’язання певної частини однієї проблеми. Після обговорення групи презентують свої варіанти розв’язання окремих частин проблеми.
«Асоціативна квітка»
Учні та учениці об’єднуються в робочі пари або малі групи. Учитель/учителька наводить на дошці умовну «квітку», центр якої становить певне поняття. Робочі пари або малі групи після короткого обговорення пропонують слова-асоціації до визначеного поняття, обґрунтовуючи їхню доцільність.
«Мозковий штурм»
Учні та учениці для спільного розв’язання проблеми наводять усі ідеї, які в них виникають. Ідеї коротко записує вчитель/вчителька. Потім відбувається вибір та аналіз найвдалішої ідеї.
«Продовжте речення»
Вступний метод, що допомагає учням та ученицям налаштуватися на подальшу роботу. Їм доручається, застосовуючи наявні знання та уявлення, навести закінчення речень, запропонованих учителем/учителькою.
«Акваріум»
Учні та учениці об’єднуються в малі групи, кожна з яких обговорює запропоновану вчителем/вчителькою проблему. Обговорення відбувається протягом 3—5 хвилин перед усім класом. Клас знає проблему, яку вирішує група, але не втручається в дискусію, а лише спостерігає за її ходом. Після завершення роботи групи клас висловлює свою думку щодо того, чи згоден він із позицією групи та чи була ця позиція достатньо аргументованою.
«Прес»
Учні та учениці висловлюють свої думки з певної проблеми, використовуючи запропоновану послідовність дій: 1) «тому що» — пояснення причини своєї точки зору на проблему; 2) «наприклад» — наведення аргументів на підтримку своєї думки; 3) «таким чином» — формулювання узагальнюючих висновків. Найбільш поширені методи розвитку критичного мислення
«Плакат думок»
Учні та учениці об’єднуються в робочі пари або малі групи з трьох-чотирьох осіб. Застосовуючи кольорові фломастери або олівці, вони на аркушах А4 фіксують думки й погляди на визначену проблему.
«Дискусійна проблема»
Учні та учениці об’єднуються в робочі пари або малі групи з п’яти-десяти осіб. У їхньому складі внаслідок дискусійного обговорення визначається ставлення кожного/кожної до проблеми. При цьому учні та учениці навчаються враховувати й розуміти різні точки зору на одне явище або подію.
«Барометр»
У класі визначаються дві зони, які відображають відмінне ставлення до чогось або когось. Під час обговорення учні та учениці займають ту зону, що відображає їхнє ставлення. Вони можуть змінювати своє розміщення відповідно до результатів обговорення проблемного питання. Вправа сприяє розумінню того, що думкам людини, як і стрілці барометра, властиво коливатися.
«Фішбоун» («кістяк риби»)
Учням та ученицям доручається проаналізувати проблемне питання, побудувавши його схематичну діаграму у формі кістяка риби. Голова риби відображає зміст проблем, а кістки — причинно-наслідкові зв’язки між її складовими. Завдання виконується на аркуші паперу А4 (можна використати шаблон у вигляді кістяка риби) у складі робочих пар або малих груп.
«Інсерт»
У перекладі з англійської — «інтерактивна пізнавальна система для ефективного читання та роздумів». Учні та учениці у складі робочих пар, малих груп або індивідуально опрацьовують запропонований текст, використовуючи такі умовні позначки: «» — «я це знаю»; «+» — «це нова інформація для мене»; «−» — «я думав(-ла) по-іншому, це суперечить тому, що я знав(-ла)»; «?» — «я це не розумію, потрібно пояснення та уточнення». Позначки в тексті робляться на полях олівцем (щоб можна було потім витерти гумкою) або на підкладеній смужці паперу. Результати роботи можуть фіксуватися в письмовій формі, у вигляді таблиці з чотирма колонками за наведеними вище позначками або в усній формі. Потім проводиться обговорення таблиці.
«Кубик Блума»
Під час аналізу розглянутого раніше учнями та ученицями матеріалу вчитель/вчителька застосовує випадкове визначення початку питання, підкладаючи кубик, на сторонах якого містяться слова «назвіть», «чому», «поясніть», «запропонуйте», «придумайте», «поділіться». «Назвіть» — передбачає відтворення знань; «чому» — дозволяє показати процеси, пов’язані з певною подією або явищем; «поясніть» — допомагає побачити розуміння змісту проблеми; «запропонуйте» — дозволяє пояснити шляхи застосування набутих знань на практиці для вирішення конкретних ситуацій; «придумайте» — орієнтований на питання з елементами творчості, вигадки, передбачення; «поділіться» — передбачає визначення важливості отриманої інформації та її оцінки.
«Шість капелюхів»
Для аналізу проблеми учні та учениці об’єднуються в шість груп, кожна з яких за бажанням або жеребкуванням обирає собі один із капелюхів і діє відповідно до його кольору. Білий — учасники цієї групи доводять, чому все відбулося саме так, а не інакше; жовтий — визначають лише переваги та позитивні сторони запропонованого рішення; чорний — висловлюють сумніви щодо доцільності рішення та знаходять аргументи проти нього; червоний — висловлюють лише емоційне сприйняття проблеми без обґрунтування своїх висновків; зелений — пропонують нові шляхи розв’язання проблеми, які можуть здаватися неймовірними й не очікуваними; синій — оцінюють пропозиції наведених вище груп і знаходять оптимальне рішення.
«Кластери»
Учні та учениці у складі робочих пар, малих групп або індивідуально визначають і графічно фіксують основні змістові одиниці матеріалу з визначенням усіх зв’язків між ними. Виконаний кластер є зображенням, що дозволяє систематизувати, осмислити та узагальнити навчальний матеріал.
«Товсті й тонкі запитання»
Учні та учениці у складі робочих пар, малих групп або індивідуально складають за розглянутим навчальним матеріалом таблицю з двох колонок. У лівій колонці «Товсті запитання» записують запитання, що передбачають розгорнуті детальні відповіді з аналізом різних чинників, причинно-наслідкових подій тощо. У правій колонці «Тонкі запитання» записують запитання, що передбачають коротку однозначну відповідь.
«Сенкан»
Учні та учениці у складі робочих пар, малих групп або індивідуально за розглянутим навчальним матеріалом складають вірш із п’яти рядків:
Перший рядок — тема, якій він присвячений.
Обов’язково представляється одним словом, іменником.
Другий рядок — два слова, що розкривають основну тему. Це мають бути прикметники.
Третій рядок — три дієслова, що стосуються слова, яке є темою сенкану.
Четвертий рядок містить не набір слів, а ціле речення, за допомогою якого автор/авторка висловлює своє ставлення до теми. Це може бути як особиста думка автора/авторки, так і прислів’я, цитата, афоризм тощо, пов’язані з темою сенкану.
П’ятий рядок — одне або два слова, які є певним підсумком теми сенкану. Найчастіше це може бути синонім до теми вірша, що відображає його розуміння автором/авторкою.
Наприклад:
Перший рядок — особистий простір.
Другий рядок — важливий, необхідний.
Третій рядок — поважати, захищати.
Четвертий рядок — особистий простір — це невід’ємна власність людини.
П’ятий рядок — своя територія.