§ 26. Пристрої зберігання. Пристрої зв’язку

Пристрої зберігання (пристрої пам’яті) призначені для тимчасового або постійного зберігання даних та програм, за допомогою яких виконується їх опрацювання. Пристрої зберігання поділяють на внутрішні та зовнішні.

Флешнакопичувач — пристрій для зберігання і перенесення інформації, що складається з флешпам’яті та USB-інтерфейсу для підключення до комп’ютера чи іншого пристрою.

Флеш-накопичувачі використовуються як пристрої для перенесення даних і як флеш-карти в цифрових камерах і смартфонах.

Накопичувач на жорстких магнітних дисках (НЖМД; жорсткий диск, «вінчестер») — запам’ятовуючий пристрій, призначений для зберігання значних обсягів даних — до 1 ТБ і більше. 

Оптичний диск — пристрій у вигляді диску з прозорого пластику з тонким робочим шаром речовини, чутливої до лазерного проміння, та дзеркальним відбивним шаром.

Пристрої зв’язку призначені для побудови дротових або бездротових локальних мереж. Роботу дротової мережі забезпечує мережевий комутатор, а безпровідної мережі з доступом до інтернету — найчастіше маршрутизатор.

Мережевий комутатор — пристрій, до якого кабелями приєднують комп’ютери, принтери тощо. Отримавши повідомлення від одного з приєднаних пристроїв, пересилає саме на той пристрій у локальній мережі, якому воно призначене.

Маршрутизатор (безпровідний роутер) — пристрій, що використовується для поєднання двох або більше мереж і керує процесом маршрутизації. Працює подібно до мережевого комутатора, але може з’єднувати між собою для обміну інформацією декілька мереж.