§ 30. Духовна культура давніх людей

Давні люди цікавилися навколишнім світом. Вони хотіли знати, як виник світ, які сили в ньому діють, звідки з’явилися самі люди, що відбувається з ними після смерті, зрештою, чому все трапляється саме так, а не інакше. З іншого боку, давні люди прагнули використати сили навколишнього світу, наприклад, забезпечити вдале полювання, вилікувати хворобу, захистити рід від лих і небезпек.

Спроби давніх людей пояснити світобудову та вплинути на неї стали причиною зародження релігійних уявлень, тобто віри в надприродні сили, із якими людина здатна спілкуватися. Так виникали різноманітні ритуали та обряди, наприклад, поховальний; обряд, який забезпечував вдале полювання; обряд вигнання з тіла хворої людини злих духів, які нібито викликали хворобу, тощо. Також спільна участь племені в проведенні обрядів згуртовувала їх і надавала відчуття єдності.

Релігійні вірування

Також на основі традицій та обрядів у людських суспільствах формувалася мораль — уявлення про добро і зло. Якщо правила моралі стверджували, що крадіжка — це зло, а злодія зневажатимуть у спільноті, до якої він або вона належить, це запобігало подібним вчинкам.

Важливим обов’язком будь-якого члена племені була допомога своїм одноплемінникам і родичам. А от ставлення до вихідців із чужих племен було зовсім іншим: від чужинця завжди чекали лиха.

У давні часи, коли ще не існувало писемності, хранителями знань були найстарші члени спільноти. Вони визначали міру вини та присуджували покарання, якщо хтось у спільноті порушував установлені правила. Судили порушників за звичаєм — так, як це було заведено їхніми предками.

Віра давніх людей у надприродні сили зумовлювала впевненість, що ніщо у світі не існує просто так. Одним зі способів впливу на ці сили, як ви знаєте, були обряди. Предмети, які використовували люди із цією метою, також мали особливе значення. Тому можна сказати, що витвори первісного мистецтва мали обрядове, релігійне значення.

Найвідомішим видом палеолітичного мистецтва є наскельний живопис. Його виконували вугіллям або природними фарбами. Деякі вчені вважають, що він був частиною обрядів перед полюванням: нібито якщо намалювати, як тварину простромлюють списи та стріли, успішне полювання вже відбулося. Вчені не відкидають і тієї думки, що первісні художники та художниці отримували задоволення від процесу творчості.

Із кістки оленя та мамонта виготовляли фігурки та прикраси, на стоянках було знайдено мушлі з дірочками, через які можна було б протягти мотузку. На місцях палеолітичних стоянок було знайдено музичні інструменти: кістки мамонта, по яких вдаряли молоточками з кісток оленя. Отже, люди кам’яного віку знали музику.

У неоліті в Європі та на Близькому Сході почали зводити мегаліти — споруди з велетенських каменів. Деякі з них були гробницями, інші, як вважають вчені, використовувалися для проведення обрядів. Це могли бути як цілі споруди, так і поодинокі камені.