§ 2. Людина та її особливості

Світ навколо наповнений живими істотами: рослини, тварини — птахи, риби, комахи тощо. Серед усього різноманіття живого на Землі можна впевнено виділити людину. Проте чим саме люди вирізняються серед інших живих істот?

Людина — біологічна істота. Частка «біо» в перекладі з грецької мови означає «життя», «біологічне» — живе. Людина, як і всі живі істоти, народжується, живе та вмирає. Вона потребує води, їжі та сну, має інстинкти.

Розвинути закладене природою людина може лише в середовищі собі подібних. Із покоління в покоління люди передають одне одному знання про навколишній світ, діляться досвідом. Це вказує на іншу складову характеристики людини — вона є не лише біологічною, але й соціальною істотою. Слово «соціум» перекладається з латинської мови як «спільнота», «суспільство». Отже, можна визначити, що людина — це біосоціальна істота.

Поняття «людина» відображає спільні якості всіх людей. Якщо взяти окрему людину, то її позначають поняттям «індивід». Кожна окрема людина має своєрідні й неповторні якості, які вказують на її індивідуальність. Індивідуальність залежить від природних особливостей людини та впливу суспільства.

Усі люди мають різний характер і темперамент. Вони відрізняються за вподобаннями та інтересами, здібностями, нахилами, по-різному сприймають навколишню дійсність. Тобто вони мають індивідуальні властивості — спосіб мислення, пам’яті, уяви. Проте кожна людина повинна мати рівні можливості для реалізації своїх неповторних і своєрідних якостей. Це одне з головних правил сучасного світу.

У результаті поєднання впливу біологічного і соціального в людині вона стає унікальною та неповторною істотою.

Усвідомлення людиною своєї індивідуальності допомагає зрозуміти значення цих якостей для суспільства та сприяє початку формування її особистості.

Формування особистості — досить складний і тривалий процес, який відбувається завдяки впливу сім’ї, однолітків, школи та суспільства. Завдяки ним людина пристосовується до зовнішнього оточення, бере участь у суспільному житті, розвиває себе. Також важливу роль відіграють зусилля самої людини у формуванні певних якостей. Як результат особистість поєднує в собі загальнолюдське, важливе для певного суспільства, з індивідуальним і неповторним.

Одночасно з формуванням особистості відбувається підготовка людини до свідомого дорослого життя. За успішності цього процесу людина увійде до нього як здатна до самостійної діяльності особа.

Кожна особистість є цінною насамперед тому, що у світі не існує нікого, хто повторював би її до дрібниць. Шлях усвідомлення людиною себе, своєї унікальності й водночас подібності до інших людей і належності до різних груп суспільства, свого місця у світі приводить до визначення її ідентичності, а сам процес називають самоідентифікацією (самовизначенням). Прагнення самовизначення завжди було важливою потребою людини та однією з її головних відмінностей від тварини.

Коли людина має внутрішнє почуття поваги до себе та визнає свою цінність як людини, вона має почуття власної гідності. Право людини на гідність не може хтось дати або відібрати — усі люди народжені з рівним правом на повагу до себе, до своєї гідності з боку інших осіб та органів державної влади. У статті 1 Загальної декларації прав людини, яка була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН (документі, чинність якого поширюється на всі держави світу), зазначено, що «всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах». Тобто кожна людина має гідність незалежно від будь-яких ознак: хто її батьки, де вона народилася, багата вона чи бідна, які вона має здібності, заслуги перед людьми, як до неї ставиться суспільство, яких поглядів вона дотримується тощо.

Прапор і символіка ООН

Почуття гідності означає, що людина усвідомлює те, що вона є цінною як особистість, і водночас визнає, що інші люди є так само цінними, як і вона, тобто поважає їх. Вона буде ставитися до них справедливо: неупереджено, виходячи з того, що всі люди є рівними у своїй гідності та правах, відповідно до загальноприйнятих законів і правил.

Люди з усвідомленим почуттям власної гідності нерідко прагнуть активно захищати її, а також гідність інших людей від посягань на неї та порушень їхніх прав. Міжнародні закони та закони України захищають право людей на життя та гідність. Це означає, що кожна людина має бути однаково захищена від посягань на свою гідність: примусу робити щось проти її волі, принижень, морального та фізичного насильства.