§ 3. Потреби людини. Цінності. Людина — творець культури

Усі люди мають потреби. Це необхідність у чомусь, бажання мати певні речі або відчуття нестачі чогось. Можливість задовольняти ті чи інші потреби значно впливає на життя кожної людини.

Існує дуже багато потреб. Їх можна згрупувати за певними ознаками. Так, одні потреби є життєво необхідними для людини. Це сон, вода, їжа, безпека, житло, одяг, засоби зв’язку тощо. Вони пов’язані з фізіологічними й соціальними потребами людини. Проте кожну із цих потреб людина може реалізовувати по-різному. Одна людина задовольняється лише їхньою наявністю, інша ж прагне ще зручності, комфорту, краси тощо.

Серед потреб також виділяють матеріальні та нематеріальні. До матеріальних належать житло, одяг, канцелярське приладдя, предмети побуту, телефон тощо. Нематеріальними потребами є освіта, відпустка або канікули, хобі, творчість, відпочинок тощо.

Американський психолог Абрахам Маслоу подав потреби людини у вигляді умовної піраміди, що складається з п’яти ярусів. В основі піраміди, тобто в найширшій частині, розташовані найважливіші потреби людини, без яких вона не зможе жити. Чим вище ярус і вужче, тим важливість потреб зменшується. Загалом людина прагне задовольнити якнайбільше своїх потреб.

Отже, основу умовної піраміди становлять базові — фізіологічні потреби людини. Як уже згадувалося, до них належать потреба в диханні, воді, їжі, теплі тощо.

Далі йдуть потреби в безпеці. До них належать потреби в захисті від небезпек, медичному обслуговуванні, здобутті освіти тощо.

Соціальні потреби людина задовольняє у стосунках з іншими людьми через спілкування, реалізацію спільних інтересів, дружбу, кохання, належність до певного колективу тощо.

Наступним ярусом піраміди є потреби в повазі й визнанні. Людина відчуває потребу в особистих досягненнях, повазі, досягненні певного місця в суспільстві тощо.

Вершиною піраміди є потреби в самореалізації. Це потреби в особистому розвитку, якнайповнішому розкритті своїх здібностей і творчих можливостей.

Проте послідовність потреб не слід сприймати буквально. Наприклад, якщо людина сьогодні не поснідала, тобто не задовольнила всіх потреб у їжі, це не означає, що вона ні з ким не спілкується.

Як правило, у житті спочатку реалізуються базові потреби, а вже потім перевагу отримують потреби вищого рівня. Хоча іноді трапляється й інакше. Річ у тому, що піраміда Маслоу не враховує індивідуальні особливості людей. Так, одна людина може бути найбільше зацікавленою в самореалізації, а поведінка іншої буде передусім визначатися потребою у спілкуванні. Були випадки, коли людина перебувала в досить скрутних матеріальних умовах, але водночас створювала шедеври, цілком реалізовувала себе. Вивчаючи історію, ви будете неодноразово зустрічатися з такими прикладами.

Мабуть, вам часто доводиться чути слово «культура». Що воно означає?

Це слово відоме з давніх часів, у нього вкладали різний зміст, по-різному розуміли, і сьогодні воно не має єдиного пояснення. Можна знайти понад 500 визначень поняття «культура».

Спочатку словом «культура» позначали процес обробітку землі або виховання людини. Близько 2 тис. років тому римський письменник, вчений, політичний діяч Марк Тулій Цицерон вжив його для позначення всього цінного, що було створено людством за часи його існування. Згодом на культуру подивилися як на діяльність із перетворення природи на благо людини або засіб удосконалення духовних сил людини, її розуму. Тобто слово «культура» почали вживати для позначення всього того, що створено людиною для її блага. Отже, можна стверджувати, що культура, поряд із природою, є ще одним світом, у якому живе людина.

Оскільки людина завжди прагнула покращити й полегшити своє життя, вона робила й продовжує робити нові винаходи та відкриття. Так, від палиці-копачки, кам’яного рубила, молотка, наскельних малюнків людина дійшла до книг, творів мистецтва, складних верстатів, космічних ракет, комп’ютерів тощо. Усе те, що полегшує працю, прикрашає і робить комфортним побут та спілкування, люди вважають цінностями.

Кожна людина, суспільство загалом мають систему цінностей — сукупність думок про значення в їхньому житті речей та явищ, які існують у природі й суспільстві.

Таким чином, культурна сфера життя та діяльності людини — це процес створення як матеріальних, так і нематеріальних цінностей.

Культура поєднує в собі матеріальне та духовне. Матеріальна культура охоплює світ речей та їх створення. Це все, що має практичне значення та використовується людиною. Духовна культура включає знання, науку, ідеї, релігії, вірування, твори образотворчого мистецтва тощо. Таким чином, світ культури й цінностей різноманітний та відповідає різним потребам людей. Людина є не лише творцем культури, але й споживачем цінностей. Поняття «культура» також вживають як синонім освіченості, вихованості людини, і в цьому розумінні воно увійшло в усі європейські мови.

Культурою називають і сукупність надбань мистецтва. Це твори літератури, музики, образотворчого мистецтва, скульптури, архітектури, театру, кінематографа тощо. Твори культури можуть бути створені як професійними, так і народними митцями. Деякі з них призначені для того, щоб їх розглядали. Інші належать до так званого ужиткового мистецтва — це речі, якими користуються в повсякденному житті.

Система цінностей передбачає, що одні цінності вважаються важливішими за інші. Наприклад, зараз головними цінностями визнаються людське життя та здоров’я. Однак, наприклад, для середньовічних європейських рицарів або японських самураїв цінністю, важливішою навіть за життя, була честь. Для них втрата честі була страшнішою за смерть.