Валерій Шевчук. «Чотири сестри». Замальовка життєпису письменника. Тема зміни пір року, її художнє втілення

(нар. 1939)

Валерій Шевчук довго визначався з вибором професії, спершу навіть мріяв бути геологом. Зрештою доля привела його на історико-філософський факультет Київського університету.

Здобувши вищу освіту, був журналістом, служив в армії, працював у музеї. Більшу частину свого життя присвятив творчій та науковій праці.

Валерій Шевчук вважає себе щасливою людиною: «Щастя не потрібно шукати, воно всередині кожної людини. Людина має себе збагнути і зрозуміти, безпомилково обрати ту справу, яка їй природжена й віддатися їй — така людина вважається добротворною».

Сприймаючи світ, ми покладаємось на науку, але так було не завжди. У давнину людям допомагала уява — природні явища наділяла людськими рисами. Мова й нині зберігає таку образність: лагідне сонце, злий вітер, приязна весна, веселе літо, щедра осінь і, звісно ж, люта зима. За порами року в народній пам’яті здавна закріпились усталені характеристики. Весна добра й лагідна, літо обіцяє достаток, щедра на врожай осінь готує до зими, а взимку природа ніби завмирає.

Валерій Шевчук, спираючись на народні уявлення про різні пори року, запропонував алегоричну історію взаємин чотирьох рідних сестер.

Алегорія є втіленням певної думки чи уявлення в якомусь конкретному образі. Ось як у казці «Чотири сестри»: усталені уявлення про кожну пору року представлено у вигляді сестер, які наділені своїми конкретними рисами. Зверніть увагу хоча б на особливості їхньої портретної характеристики: «Одна мала волосся біле, друга — зелене, третя — синє, а четверта — таки золоте». Здогадалися, хто є хто?!

Казка Валерія Шевчука має також ознаки притчі — твору з повчальним алегоричним сюжетом.

Історія «чотирьох сестер» спонукає до серйозних роздумів про те, яку велику шкоду може завдати «чорний птах» гордині добрим взаєминам, що вже склалися між близькими людьми.

Алегорія — втілення якоїсь думки, ідеї або уявлення в конкретному образі героя, тварини, рослини, предмета. Алегоричні за змістом казки про тварин, наприклад, сова уособлює мудрість, лисиця — хитрість тощо. Алегоричні образи частіше зустрічаються в байках і притчах, іноді — у літературних казках.

Притча — повчальний твір з алегоричним сюжетом, у якому розкрито важливі моральні питання.