§ 20. Громадський простір

Людські спільноти з моменту їхнього виникнення потребували певного місця, де можна разом проводити час. За часів Первісного суспільства, імовірно, це було головне вогнище, біля якого люди збиралися вечорами. У пізніші часи роль такого місця відігравали центральні майдани та спільні криниці в містах. У Давній Греції міську площу, де жителі збиралися для обговорення справ та ухвалення рішень, які стосувалися всього міста, укладання угод тощо, називали агора. Навколо неї розташовувалися храми, державні установи, майстерні й крамниці. За часів Русі-України з такою самою метою жителі міста сходилися в його центрі на віче (народні збори). У сучасних містах та багатьох селах є парки й сквери, спеціально облаштовані площі, які можуть вільно відвідувати всі охочі. Усі ці місця називають громадським простором.

Належно облаштований громадський простір відповідає багатьом умовам. Він має бути безпечним і зручним для різних занять: спорту та активного відпочинку, пікніків, прогулянок, спілкування, де буде комфортно і компанії, і одній людині, доступним для людей з інвалідністю.

Комерційні установи, наприклад торговельні центри, магазини, супермаркети, кав’ярні та ресторани, зазвичай не вважаються громадським простором, адже ними не можна вільно скористатися, нічого там не замовивши або не придбавши. Проте деякі такі установи спеціально створюють громадський простір, щоб привабити до себе більше людей.

Громадський простір має давню історію. Як і елементи побуту, народні звичаї та традиції, топоніми, він несе в собі пам’ять про минуле. Історичні частини міст нерідко мають назви на зразок «Старе місто».

Наприклад, львівська площа Ринок почала забудовуватися ще в ХІІІ ст. Це громадський простір, що водночас є історичною пам’яткою і внесений до переліку світової культурної спадщини. Назва площі нагадує про те, що в Середні віки та Ранньомодерний час ринкова площа була серцем міста. У центрі самоврядних міст (тих, які самостійно керували внутрішніми справами) зводили символ його самостійності — міську ратушу із дзвіницею. Ратуша є і на площі Ринок.

Розглядаючи зведені в різний час будинки, можна уявити, як виглядали міста в минулому, у яких помешканнях жили люди.

Встановлені в громадських зонах пам’ятники історичним діячам і діячкам або на честь історичних подій також нагадують про минуле цього місця.