Чи знаєш ти, що таке бюджет? Чи є у тебе свій бюджет?
Бувають же такі вундеркі́нди, як наш Вітько Мудрак! Не встигла вчителька дописати на дошці умови задач для другого варіанта, а він вже свої розв’язав і сидить, кросворд розгадує. Але на що вже Вітько профе́сор, а й він не все знає.
— Ніно Кли́мівно, — підняв руку наш класний ерудит, — підкажіть, будь ласка, як називається схема доходів і вида́тків держави.
— Схема доходів і видатків держави — це бюджет. А тепер — беріться до задач, бо скоро кінець уроку, а зошити я зберу.
— А я так і знав, що ви знаєте, Ніно Кли́мівно, — промовив Вітько, вписуючи слово в клітинки. — Бюджет... підходить. Дякую, Ніно Климівно, якби не ви, то що б я й робив. А цікаво, звідки цей бюджет береться?
— А я тобі, солоденький, зараз поясню звідки... Усі, хто працює в нашій країні, обов’язково віддають державі частину своїх доходів, тобто сплачують пода́тки.
Так формується дохідна частина бюджету.
— А можна, наприклад, не платити? — поцікавився я.
— У жодному разі. Податки — це обов’язкові платежі.
— А що держава з цими податками робить? — спитала Катька Саєнко.
— Використовує для різних потреб: наприклад, виплачує заробі́тну плату вчителям і лікарям, пенсію пенсіонерам і так далі. Забезпечує необхідними умовами життя та праці усіх, хто того потребує...
— Ясно, — сказав я. — І ви, Ніно Климівно, теж отримуєте зарплату з бюджету?
— Саме так, завдяки тому, що існують і сплачуються податки.
— Я все розумію, — сказав Вітько, — але уявити, як ті податки надходять у бюджет, щось не можу. От якби ми розіграли модель...
— Модель? — учителька задумалася. — Можна й розіграти, солоденькі, можна.
Якось Ніна Климівна розповідала нам про будову Сонячної системи. Тоді ми створили таку модель: Соня Петренко була Сонцем, Вітько́ — Мерку́рієм, Наталя Іваненко грала Вене́ру, ну й так далі. Я собі роль Землі вибрав. Звідки ж було знати, що ця роль найважча. Чого, питаєте? Бо Земля, щоб ви знали, обертається довкола Сонця та ще й довкруж своєї осі вертиться. Але це я вже потім, як наша модель почала працювати, второпав. Але що поробиш: сам
Землю вибрав — мушу крутитись. Так-от, крутивсь я, крутивсь, як бджолою вкушений, аж ноги почали заплутуватися. Тільки я трохи дав раду ногам, як тут
Місяць, ну, Сергійко Сергєєв, почав від мене віддалятися і до Венери притягуватись.
Я йому кричу:
— Куди, ти ж мій супутник — ти ж навколо мене повинен крутитися, а ти навколо кого крутишся, га?
— Ну тебе, — каже, — мені довкола Наталки цікавіше крутитися. Бувай.
Тут мене зло як узяло́, я як зійшов з орбіти та як узяв його на таран!..
Довелось Ніні Климівні зупиняти всю нашу «Сонячну систему».
— Стривайте, солоденькі! — кричить. — Експеримент припиняється, а ви двоє — щоденники мені на стіл, буду ваших батьків до школи викликати!
— За що? — обурились ми. — За таку дрібничку батьків до школи?
— По-вашому, всесвітня катастрофа, що ви оце влаштували, — дрібничка?
Отак ми моделювали рух планет. А тут Вітько запропонував зробити модель надходження податків до бюджету.
За Сашком Дерманським