Уроки 90–91. Ділимо багатоцифрове число на одноцифрове, використовуючи письмовий прийом
Не гай часу!
На попередньому уроку ми множили багатоцифрове число на одноцифрове. А як переконатися в правильності результату обчислень? Якою дією перевіряють множення? Не вміючи виконувати письмове ділення багатоцифрового числа на одноцифрове, ти поки що не можеш виконати перевірку правильності одержаного результату. Сьогодні на уроку ми виправимо цей недолік і перенесемо спосіб міркувань при письмовому діленні трицифрового числа на одноцифрове, яке ти добре вмієш виконувати, на випадки ділення багатоцифрових чисел.
Розминка
Вправа 1
Згадай, що ти знаєш про ділення з остачею.
Якщо ділення націло виконати не можна, то виконують ділення з остачею. Остача має бути меншою, ніж дільник!
а : b = с (ост. r), тоді с ∙ b + r = a; r < b
При діленні меншого числа на більше у значенні частки одержуємо нуль, а ділене переходить в остачу.
Вправа 2
Вправа 3
1) Визначаю перше неповне ділене — ділення починаю з вищого розряду, у числі 532 — 5 сотень; 5 сотень можна поділити на 2, щоб одержати хоча б одну сотню, 5 сотень — перше неповне ділене.
2) Визначаю найвищий розряд та кількість цифр у значенні частки: перше неповне ділене — сотні, тому в значенні частки в найвищому розряді будуть сотні. Щоб записати число з таким найвищим розрядом, потрібні 3 цифри.
3) Ділю перше неповне ділене на дільник: 5 сотень поділити на 2 — одержую 2 сотні, пишу цифру 2 на місці сотень у значенні частки.
4) Визначаю арифметичною дією множення, скільки сотень розділилося: 2 с. • 2 = 4 с. — розділилися.
5) Визначаю арифметичною дією віднімання, скільки сотень не розділилося: 5 с. – 4 с. = 1 с. — не розділилася.
6) Перевіряю остачу: або 1 сотню не можна розділити на 2, щоб одержати сотні, тому цифру сотень дібрано правильно, або остача 1 менша, ніж дільник 2, тому цифру частки дібрано правильно.
7) Утворюю друге неповне ділене: остача 1 с. = 10 д., і в діленому ще є 3 десятки, маємо 13 десятків — друге неповне ділене.
8) Ділю друге неповне ділене 13 десятків на 2, приблизно можна взяти по 6.
9) Арифметичною дією множення дізнаюсь, скільки десятків розділилося: 6 д. • 2 = 12 д. — розділилося.
10) Арифметичною дією віднімання дізнаюсь, скільки десятків не розділилося: 13 д. – 12 д. = 1 д. .
11) Перевіряю остачу: остача 1 менша, ніж дільник 2, тому цифру частки дібрано правильно.
12) Утворюю третє неповне ділене: 1 д. = 10 од. та ще 2 одиниці діленого, маємо 12 одиниць — третє неповне ділене.
13) Ділю 12 одиниць на 2, буде 6 одиниць, пишу цифру 6 на місці одиниць у значенні частки.
14) Арифметичною дією множення перевіряю, скільки одиниць розділилося: 6 од. • 2 = 12 од. — розділилося.
15) Арифметичною дією віднімання дізнаюсь, скільки одиниць не розділилося: дві одиниці розділилися, ділення закінчено.
Вправа 4
Згадай, як оцінити кількість цифр у частці.
Визначення найвищого розряду
та кількості цифр у значенні частки
- З’ясовую, у яких розрядних одиницях подано перше неповне ділене, — такий самий розряд є найвищим у значенні частки.
- Визначаю, скільки цифр потрібно для запису числа з таким найвищим розрядом.
- Роблю висновок про кількість цифр у значенні частки.
Вправа 5
Вправа 6
Вправа 7
Вправа 8
Вправа 9
Вправа 10
Вправа 11
Вправа 12
Перевір себе