ЗАЧИН
Одного разу Оленка прийшла зі школи, а на кухні пив чай дракон. Дівчинка аж чхнула від несподіванки.
А потім вони гралися в хованки і в розбійників.

ГОЛОВНА ЧАСТИНА
Уранці Оленка пішла до школи. На перерві вона розповіла про дракона друзям.
— Скажи ще, що він тебе катав на спині, — глузливо зауважив Сашко.
— Не віриш? — засмутилася Оленка.
— Авжеж, ні. Це б-р-е-х-н-я, — вимовив він по літерах. — Просто нісенітниця.
І всі у класі з ним погодилися.
— Ну і нехай… — зітхнула дівчинка. — Тоді тебе він не покатає.
— Ха-ха-хто?.. — почав глузувати Сашко. Та ось у вікні показалася голова дракона. Аж от він увесь заліз до класу — ледве вмістився.
Діти оніміли. Оленка підбігла до дракона й повисла на його шиї, той усміхнувся.
— Не бійтеся, він хороший, — сказала вона.
Першим насмілився доторкнутися до дракона Максим. Потроху й усі почали його гладити і пригощати канапками.
Дракон був просто неймовірний. Він покатав усіх на спині, навіть Сашка!
— Ні, такого просто не може бути, — прошепотів Сашко, злізши з дракона. — Це нісенітниця!

КІНЦІВКА
Дракон обернувся. І сумно-сумно подивився на Сашка. Аж раптом око чудовиська випало і поскакало м’ячиком. Дракон обм’як. Його бородата голова перетворилася на мітлу, пазурі — на олівці. І весь дракон зник, розпавшись на частини.
Продзеленчав дзвоник. Перерва закінчилася. У школі дракон більше ніколи не з’являвся.

Дмитро Кузьменко