Кажуть, що колись у Палермо (місто в Італії) жив принц. Він навчив коня їсти м’ясо, собаку — сіно, а віслюка — танцювати. Але найбільше принц пишався своїм розумним котом. Десять років привчав принц кота не бути котом. І нарешті вирішив показати його своїм друзям. Вони радо погодилися. А один із них все ж вирішив узяти в кишеню мале мишеня.
Наступного дня всі гості зібралися в палаці. Там був пишний стіл. А посеред столу на задніх лапах стояв кіт. У передніх лапках він тримав свічку. Почали розносити страви. А кіт і вусами не повів. Гості були в захваті. Аж тут один із друзів принца дістав з кишені мишеня і пустив його під свій капелюх. Мишеня спочатку причаїлося під капелюхом, а потім виставило свою мордочку.
Кіт побачив мишу і вмить забув усе, чого вчив його хазяїн. Свічка полетіла вбік, задзвенів побитий посуд. Прудкий кіт схопив мишу і втік. Усі засміялися, а принц почервонів.

За мотивами італійської народної казки