§ 22. Приголосні дзвінкі та глухі

Вправа 1

  1. Розгляньте 3D-модель. Що це за предмет? Яким словосполученням із прикметника й іменника можна його назвати? Запишіть іменник транскрипцією.
  1. Розгляньте фото. Як на вашу думку, почувається цей чоловік? Що могло з ним статися?
  1. Що може з’явитися на голові в людини, яка вдарилась головою? Запишіть це слово транскрипцією.

  2. Послухайте та вимовте слова.

куля [ку́лʹа], ґуля [ґу́лʹа]

  1. Поміркуйте й висловте свої думки: чим різниться вимова виділених звуків? Пригадайте, як вони називаються.

  2. Чи залежить від вимови лексичне значення слів?

Поспілкуймося про мову


Як вам відомо з попередніх класів, під час вимови приголосних звуків струмінь видихуваного повітря прориває перешкоду, через що й утворюється шум.
Приголосні, у творенні яких є і шум, і голос, називаємо дзвінкими.
Приголосні, які утворюються лише шумом, називаємо глухими.
Дзвінкі та глухі приголосні утворюють пари.

дзвінкі

[б]

[д]

[ґ]

[г]

[з]

[ж]

[дж]

[дз]

глухі

[п]

[т]

[к]

[х]

[с]

[ш]

[ч]

[ц]

[ф]

Підказка: запам’ятати глухі приголосні можна за допомогою фрази ЦаП ХоЧе ФіСТаШКи.
Зверніть увагу! Глухий звук [ф] в українській мові не має дзвінкої пари.

Пари за глухістю / дзвінкістю утворюють і м’які звуки, наприклад:  [дʹ] — [тʹ], [зʹ] — [сʹ].
Звуки [в], [м], [н], [л], [р], відповідні їм м’які приголосні та звук [й] не належать ні до дзвінких, ні до глухих. У цих звуках голос переважає над шумом. Їх називають сонорними (запам’ятати їх можна у слові ­МіНеРаЛоВиЙ).
Через особливості вимови звуки [з], [ц], [с], [дз] називають свистячими (бо їх звучання схоже на свист), а [ж], [ч], [ш], [дж] — шиплячими (бо їх вимовляємо шипінням). Окремо виділяють губні звуки [б], [п], [в], [м], [ф]. Вони мають таку назву, тому що перешкоду для повітря під час їх вимовляння створюють губи.

Підказка: губні звуки допоможе запам’ятати словосполучення мавпа Буф.

Вправа 2

  1. Чітко вимовте пари приголосних за дзвінкістю/глухістю. 

дзвінкі

[б]

[д]

[ґ]

[г]

[з]

[ж]

[дж]

[дз]

глухі

[п]

[т]

[к]

[х]

[с]

[ш]

[ч]

[ц]

[ф]

  1. Дослідіть, чим різняться їхні вимова та звучання.

Вправа 3

  1. Прочитайте слова.

Гриб, каска, суп, коза, жити, мимохідь, бити, ліз, серп.

  1. Замініть звук, позначений виділеною буквою, на парний за глухістю/дзвінкістю, запишіть нові слова. За потреби скористайтесь аудіопідказкою.

Вправа 4

  1. Послухайте вірш Олега Орача «Ґава й кава».
  1. Виразно прочитайте вірш. 

     Ґава й кава

Ґава дуже любить каву —
чорна ґава
чорну каву,
чорна-чорна,
ґава з ґав —
чорну-чорну
каву з кав;
вже й у зернах уживала —
зерна кавові жувала.
Попила її, поїла!
З кави ґава й почорніла.

  1. Як зміниться вірш, якщо у словах поміняти місцями звуки [ґ] і [к]? Зробіть висновок про зв’язок між значенням слова і звуками, з яких це слово складається.

Вправа 5

  1. Відгадайте загадки (за потреби скористайтесь аудіопідказками). Запишіть відгадки.

Коли я з [д], росту на гілці,
Коли я з [т], пливу по річці.

З дзвінким усе я заливаю,
З глухим на дереві зростаю.

  1. Зі словами-відгадками складіть та запишіть речення. Підкресліть у реченнях букви на позначення дзвінких приголосних, а кружечком обведіть букви на позначення глухих.

Вправа 6

  1. Чітко вимовте свистячі, шиплячі та губні приголосні.

  2. Поясніть, чому ці звуки так називаються. На вашу думку, слова свистячий, шиплячий та губний українського походження чи запозичені? Поясніть свою думку. Виберіть правильний варіант і перевірте себе.
  1. Згадайте і запишіть по три слова зі свистячими, шиплячими та губними приголосними.

Вправа 7

  1. Позначте в кожному рядку зайвий за певною ознакою звук.
  1. Усно поясніть свої міркування за зразком.

Зразок: [б], [к], [ф] — зайвий [б], оскільки він дзвінкий, а решта глухі.

Вправа 8

  1. Утворіть пари приголосних за дзвінкістю/глухістю.
  1. Якому приголосному бракує пари?

Вправа 9

  1. Прочитайте текст.

У місті Кролевці Сумської області є унікальна яблуня-колонія. Вона росте у вигляді куща, який за площею займає близько 10 соток. Орієнтовний вік — понад 200 років. У яблуні давно вже немає її первісного мат..ринського стовбура, ­натомість налічують близько 15 стовбурів-гілок, що приросли до з..млі. Особливістю яблуні є її здатність до самостійного вкорінення гілками. Віття на­х..ляється до з..млі й пускає коріння, коли один зі стовбурів відм..рає. Так яблуня продовжує собі ж..ття. Набравшись сил, уже не гілки, а д..рева піднімаються знову догори, рясно вкр..ваючись квітками нав..сні
й ч..рвоно-білими, приємними на смак яблуками вос..ни.

(За вікіпедією)

  1. Уставте в слова пропущені літери.
  1. Спишіть слова, підкресліть усі літери на позначення дзвінких приголосних.

  2. Випишіть із другого речення слово, у якому всі приголосні глухі.

  3. У якому стилі написано текст? Доведіть свою думку.

  4. Розгляньте фото й опишіть яблуню-колонію (5—7 речень).

Вправа 10

Напишіть диктант. Після написання відкрийте текст і перевірте себе.

Вода-мандрівниця

Неспокійна вдача у води. Над усе вона любить подорожувати. І починає свої мандри з випаровування. Удень і вночі випаровується вона з річок, озер, морів і океанів. У ясну днину повітря над морем прозоре аж до видноколу, хоч і є в ньому водяна пара. Вода стала невидимкою. І ми помічаємо, як вона вирушає в мандри, прямуючи в небо. Все вище й вище. Така її путь на початку подорожі.
Мандрує не тільки вода, а й вітер. Торкнувся невидимки-пари, вона одразу зіщулилася і перетворилася на маленькі частинки води. Вони такі легенькі, що тримаються в повітрі, неначе в них є крильця.

(За П. Утєвською)