§ 13. Активна й пасивна лексика

Вправа 1
  1. Розгляньте світлину та прочитайте слова. Усі вони є назвами частин тіла людини. До кожної частини тіла подано по два синоніми. З’ясуйте значення незрозумілих слів за допомогою словника або спитайте у дорослих.
  1. Розмістіть ліворуч від світлини ті синоніми, які ми вживаємо в повсякденному мовленні, а праворуч — ті, які вживаємо та чуємо рідко.
  1. Поміркуйте та висловте припущення: чому не всі з наведених слів ми вживаємо щодня?

Поспілкуймося про мову

Мова — живий організм: у процесі її розвитку слова «на­роджуються», «живуть» і «вмирають».
Щоденно вживані слова належать до активної лексики сучасної української мови: телефон, урок, вареники.
До пасивної лексики належать слова, що вийшли з ужитку з певних причин, а також ті, які нещодавно з’явилися в мові та ще не стали загальновживаними.

Пасивна лексика

Застаріла лексика

Нові слова

Історизми вийшли з ужитку разом із реаліями, які називали. Не мають замінників у ­сучасній мові: князь, кирея, кожу­м’яка.

Неологізми — нові слова, які ще не ввійшли в повсякденне спілкування: ікігай, гіро­борд, буккросинг.

Архаїзми — слова, на зміну яким з’явились інші: ректи, чадо, глас — казати, дитина, голос.

Письменницькі ново­твори вживаються лише в тексті автора: веселінь, ­калиносміх, пролісково.

Вправа 2

Дослідіть статтю з тлумачного словника.

ПЕРСТ, а, чол., ц.-с., уроч., заст. Палець руки. Чи зважусь я свої персти несмілі До золотої ліри простягти? (Павло Грабовський, I, 1959, 312); Суворий чернець стояв поряд, виразно показуючи перстом на карнавку, куди треба було кидати пожертви (Олесь Донченко, III, 1956, 144).
♦ [Один,] як перст — те саме, що Один, як палець (див. палець). — Аж жалко на неї дивитись, як то плаче. Зосталася на старості як перст! (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 449); Жив він [дід Устим] у напіврозваленій халупі, не мав ні жінки, ні дітей, був один, як перст (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 146).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 333.

Вправа 3
  1. Прочитайте подані слова. З’ясуйте значення незрозумілих слів, запишіть їх у словничок.
    Врата, лептоп, злато, сонцебризно, смерд, волость, дітворінь, піїт, подкаст, чумак, юнка, глас, ейрподс, радгосп, ламер, жайворята.

  2. Розподіліть слова на чотири групи.

Вправа 4
  1. Наведіть три приклади неологізмів (це можуть бути слова, які стосуються сучасних гаджетів, програмного забезпечення).

  2. Поясніть значення дібраних слів другові / подрузі.

  3. Сформулюйте й запишіть визначення цих слів для вікіпедії.

  4. Поміркуйте й розкажіть, чим відрізняються пояснення, які ви дали в завданнях 2 і 3.

Вправа 5
  1. Прочитайте речення. Зверніть увагу на виділені слова. Спробуйте пояснити їхнє значення.

Бачите ви гори сі? Так от, на сих горах возсіяє благодать Божа, і буде город великий, і церков багато воздвигне Бог (Нестор Літописець).
І прорекла вона мудрі слова: «Копита не крила, і ослик не птах» (Оксана Кротюк).
Чого уста твої німі? (І. Франко).
  1. До якої групи лексики належать виділені слова?
  1. Доберіть до слів загальновживані відповідники.
  1. Спробуйте замінити виділені слова сучасними відповідниками. Як зміниться текст?

  2. До якого стилю належать наведені речення? Як ви вважаєте, чи можна натрапити на архаїзми в текстах інших стилів? Поясніть свою думку.

Вправа 6
  1. Прочитайте текст. Зверніть увагу на виділені слова. Спробуйте пояснити їхнє значення.

Навесні 1185 року руська дружина на чолі з новгород-сіверським князем Ігорем Святославичем виступає в похід проти половців. У першій битві русичі блискавично перемогли, але потім їх наздогнали полки хана Кончака й розгромили вщент.
  1. Доберіть тлумачення до слів.
  1. До якої групи лексики належать слова з попереднього завдання?
  1. Поміркуйте, чи існують слова дружина, похід у сучасній мові? У якому значенні їх уживають? Чи в такому самому значенні вони вжиті в запропонованому тексті?

  2. До якого стилю належить текст? Як ви вважаєте, чи можна натрапити на історизми в текстах інших стилів? Поясніть свою думку.

Вправа 7
  1. Прочитайте речення. Зверніть увагу на виділені слова. Спробуйте пояснити їхнє значення.

Горить вогонь у передхмар’ї ранку (О. Колесниченко).
Траводзвін, росоцвіт розливають аромати (Т. Мельничук).
А згорблений чумацький небопад освітлює пахучі очі квітів (М. Вінграновський).
  1. До якої групи лексики належать виділені слова?
  1. До виділених слів знайдіть замінники з активної лексики. Поміркуйте, як зміниться текст.

  2. До якого стилю належать речення? Як ви вважаєте, чи можна натрапити на письменницькі новотвори в текстах інших стилів? Поясніть свою думку.

Вправа 8
  1. На обкладинці цього параграфа та на світлинах нижче (фотограф Костянтин Вєркєєв) зображено експозицію Національного музею народної архітектури та побуту України. Це музей під відкритим небом, розташований на околиці Києва, поблизу місцевості Пирогів. У ньому розміщені пам’ятки народного будівництва та предмети побуту з різних регіонів України XVI—XX століть.
    Розгляньте світлини та спробуйте уявити, яким було життя в цих будівлях.
  1. Прочитайте назви одягу, предметів обуту та знарядь праці наших предків. Доберіть до них тлумачення.
  1. Пограйте у гру «Хто більше?»: об’єднайтесь у дві команди й по черзі називайте предмети, якими могли користуватися українці в XVI — на початку XX ст. за можливості використовуйте історизми та архаїзми.

Вправа 9

Виконайте завдання на вибір:

  • напишіть твір-опис або розповідь на тему «У старовинній хатині», використавши архаїзми та/або історизми;
  • напишіть твір-роздум на тему «Сучасні технології в нашому житті», використавши в ньому неологізми;
  • напишіть фантастичний твір-розповідь на тему «Дива майбутнього», використавши в ньому авторські новотвори;
  • напишіть твір-опис пейзажу, використавши авторські новотвори або архаїзми.

Підказка. Якщо хочете збагатити свій словниковий запас застарілими словами, знайдіть та прочитайте на сайті культурно-видавничого проєкту «Читомо» у статті Сабріни Вайзер «50 архаїзмів, які допоможуть вашим текстам запам’ятатися усім» та «100 історизмів, після яких ви будете говорити, як боярин чи бояриня».