Вигадливі візерунки

У будь-якій художній творчості головну роль відіграє гармонія. Саме вона допомагає нам сприймати красу як у природі, так і в мистецтві. Урівноважене та злагоджене поєднання барв, звучань або форм створюють у нас відчуття довершеності. Кожен елемент твору є важливим, має власне значення. А художній задум митця/мисткині надає всім окремим образам чарівного співзвуччя.

Українське мистецтво має давню історію і багаті традиції. Вишивка — один із провідних видів народного декоративно-прикладного мистецтва. Основне її призначення — оздоблення одягу людини і тканин для прикрашання оселі.
Серед українських вишиваних виробів особливо шанованими є сорочки, рушники, хустки та скатертини, оздоблені вишуканими орнаментами.

У кожному регіоні України вишивка має свої особливості колірних сполучень, техніки виконання, орнаментальних мотивів і композицій. Найбільш поширеними є геометричні та стилізовано-рослинні візерунки. У деякі композиції орнаментів вплітаються антропоморфні та зооморфні мотиви.

Традиційно українці вишивкою прикрашали речі, пов’язані з обрядами, календарними та сімейно-побутовими святами. Здавна люди зображали на одязі знаки, що виконували не лише декоративну, а й захисну роль. Це — символи-обереги, пов’язані з природою.

Українські майстрині застосовували багато різних технік вишивки. Найвідомішими з них є занизування (заволікання), штапівка (стебнівка, вистіг) та хрестик.

Вишитий рушник в Україні посідає особливе місце. Він є символом людської долі. Саме тому всі важливі події в житті не обходилися без рушників: весілля, хрестини, релігійні свята, проводи до війська та ін.