Архітектура — застигла музика

Якщо ми розглянемо світлини різних міст, то помітимо, що кожне з них має власне обличчя. Чому? Тому що в кожного є своя історія, відображена у красі будівель, майданів, вулиць, парків, набережних. Старовинні й нові, урочисті і скромні, кремезні та витончені — вони є втіленням тих часів, коли були створені.

З-поміж усіх видів мистецтва архітектура є найвизначнішим. Твори живопису та скульптури людина споглядає, твори музики слухає, а у творах архітектури вона перебуває.
В архітектурних будівлях і спорудах відображається час. Вони, немов аркуші історичного літопису, створеного з глини, каменю, цегли або бетону. Кожну епоху ми, перед усім, визначаємо за пам’ятками архітектури.

Архітектура — мистецтво проєктування й зведення будівель, споруд, а також створення естетичного навколишнього середовища.

Людина завжди прагнула краси і досконалості. Тисячоліттями вона будувала, конструювала, творила, щоб зробити своє житло затишним і гарним. Спочатку для цього використовувались камінь і дерево. А згодом, із розвитком цивілізації людство винайшло нові будівельні матеріали.
Вони дали можливість втілювати найрізноманітніші творчі задуми. Так розвивалося мистецтво архітектури.

Кожний вид образотворчого мистецтва має свою художню мову. Якщо у живописі головний колір, в графіці — лінія, в скульптурі — об’єм, то в архітектурі головним є простір і різноманітні матеріали, з яких створено об’ємні споруди.

В українській старовинній архітектурі найцікавішим явищем є дерев’яні храми, більшість яких з’явилася за часів Козацької доби. Дерев’яна українська архітектура того часу надзвичайно виразна і самобутня, їй властива велика різноманітність форм. Архітекторами цих споруд виступали народні майстри.