Винаходи та вироби, які підказала природа

Природі відомо все. Вона мудра, раціональна та винахідлива. Ось чому науковці / науковиці та інженери / інженерки з усього світу намагаються відтворити її дивовижі у своїх лабораторіях.

Будівлі, зведені за прикладом термітників, або ж системи транспортування, у яких використовується слиз… Людина взяла чимало прикладів зі свого оточення. Скажімо, науковці та науковиці описали десятки матеріалів, скопійованих винахідниками в матінки-природи.

Сьогодні активно вивчається біомімікрія — це свідоме наслідування результатів дії природи. Це погляд на природу задля розуміння схем, як це працює й чому воно працює саме так.

Наведемо кілька прикладів.

Імплантація (вживлення) електродів (предметів, що проводять електричний струм) у мозок здатна зарадити багатьом неврологічним проблемам. Однак позитивний ефект від такого лікування знижується через використання твердого пластику.

У 2008 році вчені одного американського університету знайшли рішення цієї проблеми. Вони вивчали шкірку тварини, що зветься голонтурія, або морський огірок.

Науковці й науковиці створили новий матеріал, який під дією води стає м’яким, а без неї — жорстким. Це відкриття дасть можливість людям із неврологічними захворюваннями почуватися набагато краще й жити повноцінним життям.

Перегляньте навчальний відеоролик про гриби. Як структура грибів та їхні особливості можуть бути корисними людям?

Міцне пакування, яке здатне до біорозкладання, виробляє компанія Ecovative Design. За основу були взяті міцеліальні гриби. У процесі свого «травлення» ці організми здатні перетворювати сільськогосподарські відходи на міцну речовину — хітин. На думку наукової спільноти, цей процес у подальшому можна було б застосувати для виробництва широкого спектра речей, зокрема меблів та корпусів для комп’ютерів.

Процес розкладання, що відбувається в лісовій підстилці та на берегах річок, надихнув австралійську компанію Biolytix на розробку системи очищення стічних вод, у якій задіяні живі організми, зокрема черв’яки та жуки.

Цей живий «гумус» дозволяє системі працювати ефективніше за звичайний септик (тобто систему каналізаційної мережі для очищення стічних вод), не потребуючи хімікатів.

Узявши за приклад те, як із клітин формується тканина організму, австрійський архітектор Томас Херциг розробив модульні «клітини», що виготовляються з полімерів ПВХ (полівінілхлориду) або термопластичного поліуретану.

Ця технологія застосовується в архітектурі, створюючи прості в побудові елементи з низькими енергозатратами. Кожна з цих надувних пневмоклітин є герметичною та вогнетривкою, зберігає форму та блокує сонячну радіацію. Якщо одна з клітин пошкоджується, решта продовжать підтримувати всю структуру.

Але не лише дипломовані вчені роблять відкриття. Так, Валентин Фречка із Закарпаття, ще будучи школярем, винайшов технологію виробництва паперу з опалого листя.

Свою роботу він представив під час захисту науково-дослідницьких робіт у Малій академії наук України. Технологія молодого винахідника доводить, що листя з парків може приносити користь, якщо його правильно переробляти. До того ж такий папір придатний для виготовлення тари і пакунків. Тепер він удосконалює свою ідею на Житомирському картонному комбінаті, а підприємство натомість розглядає перспективи розвитку його винаходу.