Використання природничо-наукових знань у повсякденному житті

Світ, у якому ми живемо, цікавий і різноманітний. Людина завжди хотіла знайти відповідь на питання, як цей світ влаштований. Багато сотень років знадобилося людині, щоб побувати у всіх куточках планети, дізнатися, із чого складаються хмари, ґрунт, звідки тече річка, чому росте ліс. А ще — який вік має Всесвіт, яке місце посідає Земля у Всесвіті.

Вивчаючи елементи природознавства в початковій школі, ви вже відкрили для себе багато цікавого про світ, який нас оточує, зробили перші кроки в розгадуванні таємниці природи. Подальше вивчення дозволить вам дізнатися ще більше нового і сформувати цілісне уявлення про природу і світ загалом.

Процес пізнання безмежний. Людина завжди прагне пізнати нове й невідоме. Та чи буде природа повністю розгадана? Напевне, що ні. Адже нові знання породжують нові питання, на які слід шукати відповідь.

Природа — це все, що оточує людину, крім створеного власне людиною. Ми вже знаємо, що до природничих наук відносять фізику, хімію, біологію, астрономію, географію, екологію та ін.

У природничих науках зроблено чимало відкриттів. Завдяки фізиці людина дізналася про електричний струм і почала використовувати його в побуті. Завдяки хімії з’ясовано, що речовина, яка добре проводить електричний струм, — це мідь. Із географії відомо, де розташовані поклади мідних руд. Біологи з’ясували, що ураження електричним струмом є вкрай небезпечним для людини.

Наукова спільнота продовжує робити нові відкриття для того, щоб полегшити життя людини. Натомість екологи опікуються тим, аби нові винаходи не завдали шкоди природі.

Безумовно, винайдені людиною автомобілі й літаки, ракети й комп’ютери, штучні матеріали з чудодійними властивостями й засоби проти страшних хвороб підносять людство над іншими істотами. Проте й серед «братів наших менших» (рослин і тварин) можна виявити представників, здібності яких просто вражають.

Ноги й лапи в деяких представників фауни не лише довгі, але й дуже міцні. Так, найпотужнішим рухомим краном, створеним людиною, є «Розенкранц К-10001». Його вантажопідйомність становить 1000 т за власної маси 810 т. Водночас жук-носоріг може тримати на спині вантаж масою, що у 850 разів перевищує його власну, а жук лісовий гнояк масою 0,2 г підіймає вантаж у 500 разів більший (100 г). Отже, міцність лап деяких жуків набагато більша від міцності «ніг» кранів.

У 1968 році Роберт Бімон стрибнув у довжину на 8,9 м, що в п’ять разів перевищує зріст людини, а десятисантиметрова жаба-бик стрибає на 6,5 м. Схожа ситуація і в стрибках у висоту: якщо людина майже не може «стрибнути вище голови», то блоха стрибає у висоту, що в 130 разів перевищує її розміри.

Найшвидша тварина суходолу — азійський гепард — розвиває на відкритій місцевості швидкість до 100 км/год. А створений людиною автомобіль із ракетним двигуном — майже 1020 км/год. Проте у воді природа залишається неперевершеною: найшвидший у світі підводний човен класу «Альфа» рухається зі швидкістю майже 78 км/год, а риба-парусник — до 109 км/год (припускають, що меч-риба може пливти зі швидкістю до 130 км/год).