Рухи Землі та їхні наслідки

Ви вже дізналися, що завдяки Сонцю стало можливим існування життя на нашій планеті. Проте далеко не всі знають, що сонячне світло, крім своєї основної функції — підігрівати атмосферу, — упливає значною мірою ще й на перебіг життєвоважливих процесів усередині живих організмів.

Скажімо, в організмі людини вночі, під час сну, запускаються процеси відновлення. Такі періодичні зміни життєдіяльності організму називають біоритмами, або внутрішнім годинником.

Але в чому ж причина зміни дня й ночі? Чому ми живемо у світі, де тривалість світлого часу доби змінюється залежно від пори року? Відповісти на ці запитання можна, лише дізнавшись особливості положення нашої планети в космосі.

Річ у тім, що всі планети перебувають у безперервному русі навколо своєї осі та навколо Сонця. Рух навколо осі спричиняє зміну дня та ночі. Це працює так: на тій частині Землі, яка повернута до Сонця, — світлий час доби. Поступово Земля продовжує свій рух, і з поверхні Землі ми спостерігаємо це явище у вигляді заходу Сонця за горизонт. У цей час в іншій півкулі, що поступово повертається до Сонця, наступає світанок.

Повна земна доба триває 24 години. Однак на поверхні інших планет її тривалість відрізняється. Так, на Марсі доба триває 24 години 37 хвилин, а на Юпітері лише 10 годин.

Навколо Землі в постійному русі перебуває її природний супутник — Місяць. Це небесне тіло в 50 разів менше за нашу планету. Тому потужна сила гравітації Землі утримує Місяць і не дає йому полетіти далеко в космос.

Натомість сили гравітації Місяця та Сонця мають значний уплив на поверхню Землі. Двічі на добу у відкритих акваторіях Світового океану спостерігаються періодичні коливання рівня прибережних вод — припливи та відпливи.

У деяких місцях, як-от затока Фанді (атлантичне узбережжя Північної Америки, на кордоні між США та Канадою), такі припливи можуть досягати максимальних показників — близько 18 м.

Зміна пір року пов’язана із Земним рухом навколо Сонця. Орбіта нашої планети має форму витягнутого кола. Тому під час повного оберту навколо світила кут падіння та відстань від Сонця постійно змінюються. Крім того, вісь Землі є трохи нахиленою. Через це Сонце нагріває планету не однаково: в один період трохи сильніше, а в інший — слабше. Якщо промені падають на Землю під прямим кутом — Сонце спекотніше. Якщо ж промені Сонця падають на земну поверхню під похилим кутом, то вони гріють земну поверхню слабше. Постійний рух Землі спричиняє періодичну зміну кута нахилу потрапляння променів на поверхню. Тому температурні умови на Землі постійно коливаються. Такі коливання ми називаємо порами року.

Є чотири пори року: зима, весна, літо й осінь. Найкраще зміна пір року простежується в помірних широтах, тобто в тих частинах Земної кулі, куди Сонце потрапляє під різним кутом упродовж року.

Наприклад, на Південному полюсі, в Антарктиді, сніг і лід ніколи не тануть. А в спекотній Африці люди ніколи не бачили снігу. Річ у тім, що промені Сонця майже не потрапляють на полюси Землі, а якщо й потрапляють, то під малим кутом.