Погода і спостереження за нею

Люди завжди спостерігали за погодою. Адже з давніх-давен потрібно було щороку вирощувати врожай. Важливою вона була для військових у довгих походах чи моряків у багатомісячних плаваннях. Аналізуючи погодні умови, люди виявляли певні закономірності, за допомогою яких намагалися прогнозувати природні явища.

Так, наприклад, народні прикмети, які дійшли до сьогодні, свідчать, що:

• якщо осінь була дощовою, то й майбутня весна буде такою ж;
• коли рано випав осінній сніг, слід чекати на ранню весну;
• холодна зима з тріскучим морозом — до спекотних літніх днів.

Багато народних прикмет і нині допомагають передбачати майбутні зміни в погоді. До того ж, аби спрогнозувати ці зміни, досить зважати на явища, які відбуваються в конкретний момент навколо. Скажімо, якщо вранці над водою згущується туман або з’являється білуватий серпанок, то день буде ясним. А коли посилюється до вечора вітер, скоріш за все, ранок буде похмурим із низькими важкими хмарами.

Сьогодні існують новіші методи для прогнозу погоди.

Найчастіше це місцеві метеостанції, що мають вигляд невеликого майданчика з різноманітними приладами: анемометром — для визначення швидкості руху повітря, барометром — для вимірювання атмосферного тиску, термометрами — для вимірювання температури повітря та ґрунту, гігрометром — для вимірювання вологості речовини в газоподібному стані, опадоміром — для визначення кількості опадів за певний період тощо.

Для домашнього користування існують портативні метеостанції, що вимірюють показники погоди за допомогою спеціальних сенсорів. Проте такі метеостанції менш точні.

Чому ж прогнозування погоди є таким важливим у сучасному світі? Річ у тім, що ефективна робота багатьох установ залежить від природних умов. Наприклад, здійснення авіа-, морських та інших транспортних перевезень неможливе без відповідних умов руху транспортних засобів. Саме тому прогнозування майбутніх кліматичних змін допомагає уникнути великих фінансових збитків.

А чи користуєтесь ви прогнозом погоди?