Теплові явища. Нагрівання й охолодження тіл. Зміни агрегатного стану речовини (на прикладі води)

Слова тепло / холод, світло / темно ми неодмінно пов’язуємо із Сонцем. Адже Сонце — найбільше джерело тепла і світла для всього живого на Землі. Наш організм чудово реагує на дію тепла або холоду, тож наше тіло може стати хорошим об’єктом для дослідження. Наприклад, зануривши руки у воду, температура якої нижча за температуру нашого тіла, ми відчуваємо прохолоду. А коли вода гаряча, ми відсмикуємо руку.

Джерела тепла можна поділити на природні (сонячне тепло, термальні води, теплі течії, енергія Землі) та штучні (спалювання дров, вугілля, торфу, нафти, газу).

Явища, пов’язані з нагріванням і охолодженням тіл, називають тепловими явищами. Випаровування води, пароутворення, плавлення, кипіння — це приклади теплових природних явищ.

Різні джерела тепла здатні по-різному нагрівати тіла. Ступінь нагрівання тіл або речовин називається температурою.

Як вам відомо, усі речовини складаються з найдрібніших частинок — молекул і атомів. У різних агрегатних станах речовин відстань між цими частинками різниться. Теплові явища пов’язані саме зі зміною швидкості руху цих частинок. Чим швидше вони рухаються, тим вищою є температура тіла, і навпаки.

Частіше за все температура вимірюється у градусах Цельсія (так звали відомого швейцарського науковця, який запропонував цю шкалу для вимірювання температури). Для позначення одиниці здавна застосовується символ °C. Нині ми в градусах Цельсія вимірюємо температуру води, повітря за вікном, а також температуру нашого тіла. Для цього застосовуються різні термометри (або градусники) — прилади для вимірювання температури.