Світло: джерела і поширення. Способи орієнтування на місцевості за Сонцем

Ми живемо у світі різноманітних світлових явищ: міраж, полярне сяйво, веселка, блискавка, мерехтіння зір. Власне світло, його властивості та закони вивчає наука оптика.

Однак що ж таке світло? Світло — це та частина випромінювання, яку сприймають органи зору багатьох живих істот. Завдяки світлу ці живі істоти можуть орієнтуватися в просторі, вистежувати здобич, шукати прихисток тощо.

У природі існують тіла, що водночас із теплом випромінюють і світло. Вони є джерелами світла. Сонце, свічка, зорі, багаття, електрична лампочка... Ці тіла називають гарячими джерелами світла. Є також холодні джерела світла, наприклад деякі медузи, риби, бактерії, полярне сяйво. Світло поширюється від джерела прямолінійно навсібіч. Воно не може проникати через непрозорі предмети. Доказом цього є утворення тіні.

Залежно від походження, розрізняють природні й штучні (створені людиною) джерела світла. Природні джерела світла — це Сонце, зорі, розпечена лава, полярне сяйво. Деякі світні об’єкти з-поміж тварин і рослин (глибоководна каракатиця, радіолярія, світні бактерії, світлячки, — яскраві цятки світла, які можна побачити теплої літньої ночі в лісовій траві).

Штучні джерела світла — вогнище, свічки, оливні та гасові лампи, електричні лампи тощо. Щоб створити ці штучні джерела, людина доклала зусиль. Таким чином вона прагнула задовольнити ті чи ті власні потреби (наприклад, освітлення помешкань або територій).

Приймачі світла — це пристрої, які змінюють свої властивості через дію світла та за допомогою яких можна виявити світлове випромінювання. У приймачах світлова енергія перетворюється на інші види енергії (електричну, хімічну, механічну).

Приймачі світла нам добре відомі. Це насамперед очі живих істот, фотоелементи (застосовують у системах охорони, матрицях цифрових фотоапаратів), фотохімічні приймачі світла (фотоплівка, фотопапір), сонячні батареї. Останні перетворюють енергію сонячних променів на теплову чи електричну енергію.

Кожній людині слід пам’ятати, що недостатнє або надлишкове освітлення є шкідливими для здоров’я. Із-поміж усього — може часто виникати головний біль, із часом утрачатиметься зір. А ще неправильне освітлення негативно впливає на нервову систему людини.

Із давніх часів за Сонцем чи Полярною зіркою люди орієнтувались на місцевості, тобто визначали місце свого перебування чи напрямок подальшого руху. При орієнтуванні за Сонцем ураховується те, що в найвищій точці воно перебуває над лінією горизонту опівдні. Для більшої частини північної півкулі та для наших широт у цей час воно завжди буває на півдні, і тінь від різних предметів падає на північ.

Якщо сонячного дня поспостерігати за довжиною тіні від жердини, устромленої в землю, то виявиться, що найкоротша тінь о 12 годині за місцевим часом у північній півкулі часу і буде направлена на північ. Лінія, проведена в напрямку тіні з півдня на північ, називається полуденною лінією, або лінією меридіана. Лінії, розміщені перпендикулярно до неї, укажуть, де схід, а де захід.