Шляхи наукового пізнання природи

Усю свою історію людство прагнуло осмислювати те, що відбувалося навколо. Зміни в природі, різноманітні природні явища, погодні умови, будова океанського дна, перетворення в людському організмі — ці всі процеси людство намагалося пізнавати протягом свого існування.

Пізнання — це отримання й накопичення суспільством знань про світ та саму людину. Ми набуваємо нових знань через певну діяльність: творчу, виробничу, наукову тощо. Тобто головним завданням пізнання є отримання знань про світ навколо.

Із чого ж складається ця система пізнання? Насамперед із перевірених фактів, результатів досліджень і експериментів, теорій, припущень, ідей тощо. І цей процес нескінченний. Бо, вивчаючи одне явище, виникає необхідність дослідити інше.

А навіщо ж тоді знання і що це таке? Знання — це відомості, набуті в процесі навчання або дослідження, про все, що нас оточує. Адже без знань людство б не могло літати в космос, не навчилося б лікувати важкі хвороби, не мало б можливості використовувати енергію Сонця, води чи вітру. Але найголовніше — без уже набутих знань люди б не мріяли про нові відкриття й нові можливості. Бо знання — це завжди крок у майбутнє!

4 жовтня 1957 року було запущено перший у світі штучний супутник Землі. Почалася нова ера вивчення космосу. А сьогодні тисячі штучних супутників літають навколо нашої планети й забезпечують землянам мобільний зв’язок та Інтернет, трансляцію радіо й телебачення, вивчають процеси, що відбуваються на земній поверхні: загальні зміни клімату, переміщення атмосферних фронтів, магнітне поле, радіаційні аномалії, — а також проводять важливі наукові дослідження.