Дитячі колисанки

Для кожної дитини важливо мати поруч рідних людей, які дбають про неї та люблять її. Відносини та єдність дорослих із дитиною — це найбільш важлива, значуща тема в мистецтві. Серед народних пісень особливу красу мають колискові пісні — твори, сповнені ніжною, лагідною інтонацією мелодії та чарівними образами.

Пригадай, які музичні твори називають одночастинними. Поміркуй, чому колискова має одночастинну форму.

Ану, люлі-люлі,
Налинули гулі,
Сіли на воротях
В червоних чоботях.

У різні часи митці прагнули створити виразний образ людини. Для цього вони придумували певні правила, дотримання яких полегшує малювання фігури. Ці правила називають каноном.

Нині в мистецтві побудова постаті людини здійснюється за пропорціями, а одиницею їхнього виміру — модулем — є голова людини.

Пропорції людини — це співвідношення розмірів різних частин тіла: голови, тулуба, рук, ніг.
Протягом життя пропорції людського тіла змінюються.

У дорослої людини модуль умовно вміщується в постать 7–8 разів. Ширина плечей становить близько 2 модулів (у чоловіків плечі ширші, ніж у жінок).

У дітей інші пропорції. Постать немовляти становить 4 модулі, дворічної дитини — 5. Постать шестирічної дитини вміщує 6 модулів, а у підлітка — 7 модулів.
Окрім того, у маленьких дітей ширина плечей і стегон майже однакова.

Художній манекен — модель постаті людини із рухомими частинами тіла.
Йому можна надати таке положення, яке потрібно намалювати.

Котику сіренький,
Котику біленький,
Котку волохатий,
Не ходи по хаті.

Не ходи по хаті,
Не буди дитяти,
Дитя буде спати,
Котку — воркотати.

Ой на котка воркота,
На дитину дрімота...
А-а, а-а, люлі.
А-а, а-а, люлі.