Дерево Життя 

Із давніх-давен до нас прийшло повір’я, що життя всіх людей на Землі утворює велетенське Дерево Життя. Із народженням кожної людини на ньому з’являється нова гілочка. У народному мистецтві образ Дерева Життя втілювали в орнаменті вишитих і тканих рушників, килимах і витинанках, писанках і на посуді.

Гордість українського народу

Із покоління в покоління в Україні передається пам’ять про гордість нашого роду — козацьке воїнство. Збережені в мистецтві образи славетних захисників рідної землі.

Козацькі пісні — народні, історичні пісні та думи, в яких оспівується Козацька доба.

Українська народна козацька пісня «Ой на горі та й женці жнуть» є однією з найулюбленіших пісень нашого народу. Не втрачаючи популярності, вона звучить на багатьох фестивалях і концертах. Ця пісня є місточком між минулим і сучасним, своєрідним музичним родовідним деревом.

Ой на горі та й женці жнуть

Ой на горі та й женці жнуть (2)
А попід горою
Яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей долиною,   /
Гей широкою   / (2)
Козаки йдуть!  /

Пісня, що єднає серця

Поетизований образ родоводу

Дерево Життя є найбільш розповсюдженим мотивом в українському народному мистецтві. Це символ Всесвіту, родини, родоводу.
Композицію Дерева Життя створюють за схемою «вазона», якому властива вертикальна симетрія.

Взаємозв’язок різних народних ремесел сприяв збагаченню орнаментальних мотивів і колірних рішень.

Витинанки — орнаментальні чи сюжетні композиції, ажурно вирізані ножицями з білого або кольорового паперу.

Виразність роботи залежіть від колірного контрасту між основою (фоном) та витинанкою.

Музичний клас

Може в житті хтось принаду підкине
У чарівничих, звабливих очах.
Тільки родина, як зірка єдина,
Твій порятунок — надійний причал.
Ні, не шукай в своїм серці причину,
Якщо зневіра тебе обпече...
Тільки родина у прикру годину
Схилить надію тобі на плече.

Приспів:
Родина, родина — від батька до сина,
Від матері доні добро передам.
Родина, родина це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям.

 

В морі спокуси є хвилі великі,
Та не забудь у захопленні ти,
Що лиш родина — бальзамові ліки,
Ліки від старості і самоти
Все відцвітає, і жовкне, і гине,
Вітром розноситься, ніби сміття...
Тільки родина як вічна зернина
На невмирущому полі життя.

Приспів.

Творча майстерня