Психічне та емоційне здоров’я. Розвиток особистості, її психічних процесів

Слово «психіка» перекладається з давньогрецької як «дихання», «душа». Психіка є функцією нашого мозку. Саме завдяки мозку ми сприймаємо і розуміємо самих себе. Психіка допомагає людині спілкуватися з іншими, продуктивно працювати, протистояти стресовим ситуаціям. А ще психіка — це пам’ять, мислення, логіка, поведінка, інтелект, увага. Тому психічне здоров’я є для кожного дуже важливим. Якщо людина життєрадісна, відкрита, творча, то вона психологічно здорова.

Певні психічні стани, чуттєві переживання називаються емоціями. Усе, що сприяє досягненню мети й задовольняє потреби людини, викликає позитивні емоції. До позитивних емоцій належать задоволення, радість, інтерес. Усе, що перешкоджає досягненню мети або реалізації потреб людини, викликає в неї негативні емоції. До негативних емоцій належать невдоволення, журба, страх, смуток, тривога. Крім емоцій, людина має почуття. Почуття людини — це її ставлення до світу, до того, що вона робить, і до того, що з нею відбувається. Основною функцією емоцій і почуттів є регуляція людської поведінки.

Емоції не можна стримувати, але треба виховувати в собі культуру почуттів і способи виявів емоцій і почуттів.

Почуття людини визначаються її взаєминами з іншими людьми. Способи вираження почуттів регулюються звичаями та традиціями суспільства. Існує культура почуттів, яка допомагає виражати їх у прийнятних для суспільства формах. Маленька дитина такою культурою ще не володіє. Коли вона щось хоче, то починає плакати і кричати, вимагаючи бажаного. Такий прояв емоцій є неприпустимим для дорослої людини.

Тому з дитинства кожен / кожна із нас поступово вчиться володіти своїми емоціями, керувати ними, бути терплячими. Ми стаємо по-справжньому дорослими, коли навчилися керувати своїми емоціями, насамперед негативними. Бо про що свідчить негативна емоція? Вона є проявом того, що ти не отримуєш бажане. Бо твоя поведінка помилкова. Доросла людина вміє поводитися в таких випадках правильно. Тобто таким чином, щоб отримати бажане. Кричати і сваритися для цього зовсім не обов’язково.

Емоції — це неодмінна складова психічного життя людини. Вони можуть суттєво впливати на здоров’я. Інтерес і радість, подив і гнів, сором і провина — усі ці емоції впливають на організм людини. Позитивні емоції можуть поліпшувати здоров’я, а негативні — погіршувати його. Людина має навчитися правильно виражати свої емоції, керувати ними, берегти своє психічне й емоційне здоров’я.

Кожен / кожна з нас є індивідом. Індивід — це окремий представник / окрема представниця людського роду. Однак ми всі маємо стати особистостями.

Особистість — це людина, яка має певні погляди, переконання, світогляд. Особистість активно виявляє власні здібності. Поняття «особистість» характеризує суспільну сутність людини, а не біологічну. Особистістю не народжуються. Особистістю стають завдяки розвитку. Розвиток — це такі зміни, які свідчать про вдосконалення людини.

Особистість виявляється й формується в діяльності та спілкуванні. Ознаками особистості є розумність, уміння керувати своєю поведінкою, аналізувати власні вчинки і відповідати за їхні наслідки. Особистість здатна до самовиховання й самооцінки. Вона вміє самостійно приймати рішення. Кожна особистість є індивідуальною, тобто не схожою на інших.

Для особистості є важливим розвиток психічних процесів. Тобто розвиток мислення, логіки, мови, пам’яті, волі. Психічні процеси спрямовані на пізнання навколишнього та власного внутрішнього світу.