Безпека в побуті. Ризики побутового травмування. Проникнення зловмисників в оселю

Наш будинок здається нам дуже безпечним місцем, у якому ми захищені й нам нічого в ньому не загрожує. Люди так і кажуть: «Мій дім — моя фортеця». Ми вважаємо, що це надійна фортеця. Але чи так це насправді?

Подивімося, як улаштований наш будинок. У ньому ж є не лише стіни й вікна. У ньому є водопровід, каналізація, газ, електрика, опалення. Також ми користуємося багатьма приладами: газовими й електричними плитами, холодильниками й водонагрівачами, кондиціонерами й прасками. А ще — скороварками й настільними лампами, люстрами й пилососами, комп’ютерами й вентиляторами, пральними машинами й духовками.

Усі ці речі нам потрібні. Але чи безпечні вони? У якому випадку може виявитися прихована в них загроза?

Якщо ми чимось користуємося, то стаємо користувачами / користувачками. Користувач або користувачка мають знати правила, за якими це користування здійснюється. Інколи побутові прилади є такими складними, що людина навіть не уявляє собі, як вони влаштовані. Треба розвивати власні інтелектуальні здібності, щоб складність приладів нас не лякала.

Техніка не може говорити з нами, попереджати нас, коли ми робимо щось не так. Ми самі маємо знати правила користування технікою, самі себе попереджувати й контролювати. А головне — розуміти, що відповідальність за наслідки неправильного користування, наприклад, вентилятором або міксером покладається не на ці прилади, а саме на нас.

Більшість людей відчувають себе вдома комфортно і спокійно. Але, як не дивно, у цьому домашньому просторі є небезпеки й ризики побутового травмування. Наприклад, у нашій оселі є світло й різні електроприлади. Вони працюють завдяки електриці. Електрика подається в будинки та підводиться до електроприладів за допомогою електропроводки — системи металевих дротів. Метали добре проводять електричний струм, тому будь-яке зіткнення з електропроводкою смертельно небезпечне для людини. Аби уникнути таких зіткнень, усі металеві дроти «одягнені» в ізолятори — речовини, які не проводять електричного струму. Зазвичай це пластмасова або гумова обмотка дроту, яку називають ізоляцією.

Навіщо нам усе це знати? Бо електрика є небезпечним джерелом енергії. Щоб зробити цю небезпеку мінімальною, треба дотримуватися певних правил.

Побутове травмування можна отримати, неправильно користуючись хімічними речовинами. Існує поняття «побутова хімія». Так називають усі хімічні речовини, які людина застосовує в побуті. Серед цих речовин є небезпечні. Вони входять до складу деяких мийних або дезінфікувальних засобів. У разі контакту таких засобів зі шкірою, очима, органами дихання і травлення можуть виникати ушкодження і травми. Такі речовини здатні викликати опіки й отруєння.

У побуті використовуються також отрутохімікати, наприклад, проти комах або гризунів. Людина теж може отруїтися цими речовинами. Якщо ви користуєтеся мийними або дезінфікувальними засобами, то треба знати правила їхнього використання. Насамперед ознайомитися з інструкцією щодо користування ними й дотримуватися написаних у ній правил.

Як не прикро, але на світі є зловмисники та зловмисниці, які можуть проникати в оселю задля крадіжки. Це треба враховувати, коли ви залишаєтеся вдома самі. Бо зловмисники / зловмисниці сподіваються на те, що дитина є недостатньо розумною, тому допоможе їм і сама відчинить двері. Ви будете захищеними, користуючись простим правилом: коли ви самі вдома, ніколи нікому не відчиняйте дверей.

Якщо ви почули, що хтось намагається відчинити двері у квартиру, потрібно подзвонити в поліцію за телефоном 102 і батькам. Телефони батьків слід знати напам’ять. Якщо ваша оселя під охороною, то скористайтеся тривожною кнопкою.
Буває так, що людина за дверима каже, що вона поштарка, електрик, сантехнік або працівниця газової служби. Чи так це, чи ні, у будь-якому разі не слід відчиняти дверей!

Не треба вести розмову з людиною за дверима. Одразу подзвоніть батькам і розкажіть, що відбувається.