Оповідання
Вчинок і наслідок
Учора ввечері я вирішив піти в цирк. Надів капелюха, узяв парасольку і рушив по квитки. Але на віконечку каси висіла табличка «Вистави не буде».
— Пробачте, — запитав я вусатого касира, — чи не можете ви сказати мені, чому сьогодні не буде вистави?
— Ох-ох, — зітхнув касир, — коли вже ви так просите, я вам розповім, що сталося...
— Сьогодні вранці, — почав касир, — ішов по вулиці хлопчик і їв яблука. Він їв яблука й кидав на асфальт недогризки.
— До чого ж тут цирк? — запитав я здивовано.
— А до того, — вів далі касир, — що на недогризку посковзнулася бабуся і розлила сметану.
— Ай-ай-ай, — засмутивсь я, — це була бабуся дресирувальника, дресирувальник розхвилювався, й виставу відмінили?!
— Ні, — сказав касир, — це була бабуся ліка-ря. Але справа в тому, що на сметані, яку розлила бабуся, посковзнувся маляр і розхлюпав олійну фарбу.
— Зрозуміло, — кивнув я головою, — фарбою мали фарбувати циркові гойдалки, і тому виставу відмінили?
— Та що ви, — заперечив касир, — це була фарба для огорожі, а не для гойдалок. І на цій фарбі посковзнулася, якщо можна так сказати, вантажна машина. Машина зламала електричного стовпа, і через це в усьому місті аж на півгодини погасло світло.
— Тепер зрозуміло, — сказав я, — оскільки в усьому місті аж півгодини не було світла, директор цирку не встиг випрасувати свого костюма, і тому відмінили виставу.
— Знову ви не те говорите, — сумно посміхнувся касир, — виставу відмінили тому, що, скориставшись темрявою, із цирку втекли африканські леви.
— Ви жартуєте, — вражено сказав я касиру. — Невже все це могло статися через звичайний недогризок? Ви жартуєте, — повторив я і...
— До чого ж тут цирк? — запитав я здивовано.
— А до того, — вів далі касир, — що на недогризку посковзнулася бабуся і розлила сметану.
— Ай-ай-ай, — засмутивсь я, — це була бабуся дресирувальника, дресирувальник розхвилювався, й виставу відмінили?!
— Ні, — сказав касир, — це була бабуся лікаря. Але справа в тому, що на сметані, яку розлила. бабуся, посковзнувся маляр і розхлюпав олійну фарбу.
— Зрозуміло, — кивнув я головою, — фарбою мали фарбувати циркові гойдалки, і тому виставу відмінили?
— Та що ви, — заперечив касир, — це була фарба для огорожі, а не для гойдалок. І на цій фарбі посковзнулася, якщо можна так сказати, вантажна машина. Машина зламала електричного стовпа, і через це в усьому місті аж на півгодини погасло світло.
— Тепер зрозуміло, — сказав я, — оскільки в усьому місті аж півгодини не було світла, директор цирку не встиг випрасувати свого костюма, і тому відмінили виставу.
— Знову ви не те говорите, — сумно посміхнувся касир, — виставу відмінили тому, що, скориставшись. темрявою, із цирку втекли африканські леви.
— Ви жартуєте, — вражено сказав я касиру. — Невже все це могло статися через звичайний. недогризок? Ви жартуєте, — повторив я і... побачив невеликого двометрового жовтого африканського лева, який повільно наближався до мене.
З от-такенними зубами! Я в одну мить опинився на вулиці й кинувся навтіки.
А коли прибіг додому, то одразу ж узяв зошита і записав туди такі правила:
1. Найкраща вулиця — чиста вулиця. Краса вашого міста чи села залежить від вас.
2. У чистому та охайному місті мешканці, звичайно, повинні бути чемні й делікатні: на вулиці вони ходять по тротуару, не штовхаються, поступаються дорогою старшим.
З журналу «Барвінок»