§ 14. Як люди досягають своїх життєвих цілей

Висловіть власну думку

1. Життєві цілі, плани і перспективи

Кожна людина, навіть якщо вона не замислюється над цим, має . Упродовж життя вони, як правило, зазнають змін: одні цілі вдається реалізувати і вони зникають, або ж просто втрачають свою важливість, натомість з’являються інші.

Для того щоб досягти бажаного, люди планують своє життя. Ці  відображають їхні наміри прожити життя певним чином. На відміну від життєвих цілей, плани більш загальні й не такі конкретні. Саме тому більшість людей частіше говорить про свої життєві плани, ніж про життєві цілі.

На основі життєвих цілей і життєвих планів людини формується її поняття про . Вони відображають уявлення людини про майбутнє як зв’язок її планів із реальним життям. Наприклад, сучасна українська молодь часто обирає професії, ураховуючи прогнози фахівців щодо подальшого світового розвитку (тобто орієнтується на те, які професії у майбутньому матимуть попит).

Етика в Україні

Сучасний український дослідник Дмитро Гуцол визначив особ­ливості життєвих цілей людини. На його думку, цілі можуть бути навіяними ззовні (близькими, школою, іншими людьми) та особистими (у чому людина сама хоче досягти успіху), а також явними (зрозумілими всім) і неявними (людина погано розуміє, куди рухається, але мета є). За часом і тривалістю Д. Гуцол поділив життєві цілі на довгострокові (розраховані на 5—15 років — створити сім’ю, виховати дітей тощо), середньострокові (від трьох місяців до трьох років — вивчити іноземну мову, закінчити курси вишивання тощо) і термінові щоденні (зателефонувати комусь, виконати домашнє завдання, переслати матеріали тощо).

Виконуємо разом

Робота в парах. Обговоріть і виконайте завдання.

  1. Визначте цілі вашої діяльності на одному з навчальних предметів (на вибір) і шляхи їх досягнення.
  2. Створіть проєкт карти-плану для досягнення певної життєвої цілі (на вибір).

Завдання 1

Завдання 2

Завдання 3

2. Як приймаються рішення

Протягом життя кожній людині доводиться приймати різні рішення. Коли виконати домашнє завдання, як розпорядитися вільним часом, із ким спілкуватися — це ті рішення, із якими напевне вам уже доводилося стикатися. Загалом у прийнятті рішень значну роль відіграє інформація про їхні можливі наслідки та вплив на життя. Наслідки можуть бути різними: від короткострокових («якщо я не виконаю домашнє зав­дання, то отримаю погану оцінку») до довгострокових («прогалина у моїх знаннях через невиконане домашнє завдання завадить мені успішно скласти іспит і вступити до обраного університету»).

Процес прийняття рішення можна впорядкувати. Скористайтеся методом, відомим як «Квадрат Декарта». Для цього поділіть аркуш паперу на чотири квадрати, кожен із яких має своє значення:

  • позитивні наслідки прийняття рішення;
  • позитивні наслідки, якщо це рішення не приймати;
  • негативні наслідки прийняття рішення;
  • негативні наслідки, якщо це рішення не приймати.

У кожен квадрат впишіть відповідні наслідки. Цей метод дозволяє впорядкувати думки та чітко бачити всі можливі варіанти розвитку подій. 

Виконуємо разом

Робота в парах. Обговоріть і виконайте завдання.

Виберіть проблему та запропонуйте шляхи її роз­в’язання за допомогою методу «Квадрат ­Декарта».

Ще одним методом є «Дерево рішень». Його так назвали тому, що від головного запитання — «стовбура» — відходять варіанти — «гілки». Ним можна скористатися у випадках, коли варіантів розв’язання проблеми небагато, але їх потрібно впорядкувати.

Виконуємо разом

Робота в парах. Обговоріть і виконайте завдання.

Виберіть запитання, яке вас цікавить, і розв’яжіть його за допомогою методу «Дерево рішень».

Зверніть увагу

Поради психологів щодо прийняття рішень

  • Не бійтеся помилок і невдач, ідіть на розумний, виважений ризик.
  • Пам’ятайте, що рішення краще приймати після доброго сну, у спокійному стані (щоб не відволікатися на сторонні думки).
  • Користуйтеся спеціальними методами, що допомагають приймати рішення.

Завдання 4

Завдання 5

3. Планування людиною своїх життєвих цілей

Зараз у суспільстві дедалі більше поширюється ідея основних подій свого життя. Звичайно, це не гарантує, що все обов’язково відбудеться саме так, але значно зменшить вплив небажаних випадкових ­подій.

Для чого потрібно планування? Кожна людина має у своєму розпорядженні 24 години на добу. Проте за цих рівних умов одні встигають дуже багато, а інші — мало. Саме планування допомагає людині раціонально використовувати час і самостійно будувати своє життя.

Цікаві факти

Дослідники вважають, що першою відомою людиною, яка почала планувати своє життя, був американський політичний діяч XVIII ст. Бенджамін Франклін. Запропоновану ним систему планування зараз називають «пірамідою Франкліна». Її зміст полягає в тому, що одне головне завдання поділяється на менші, а ті, своєю чергою, на ще дрібніші тощо (від більшого до меншого). 

Поміркуйте, як планування може допомогти організувати ваше життя. Як цього навчитися? Доцільно почати з найпростішого — визначати перелік справ і занять на кожен наступний день. Наприклад: заняття у школі, відпочинок (прогулянка), виконання домашнього завдання, відвідання спортивної секції тощо. Поступово можна перейти до планування справ на дов­ші терміни. Так, доцільно скласти план діяльності під час канікул, щоб було цікаво й корисно. 

Важливою складовою плану на майбутнє має бути ваш особистісний розвиток. Необхідно усвідомлювати, що для цього ви збираєтеся зробити сьогодні, завтра, наступного тижня, найближчими місяцями. Користь від такого планування щонайменше полягатиме в тому, що ви не відкладатимете справи на потім, а візьмете за правило виконувати все вчасно.

Цікаві факти

Спланувати своє життя на тривалий період одразу важко. Розпочати можна з малого — щоденних навичок управління часом.

Спробуйте стежити за тим, як довго ви виконуєте ті чи інші щоденні справи — це дає відчуття часу, розуміння, на що він витрачається.

Існує чимало способів упорядкувати справи, виділивши серед них найбільш важливі. Наприклад, можна складати списки з кількома позначками: «А» — для термінових та обов’язкових справ, «Б» — для менш важливих та «В» — для тих, які поки що можна відкласти.

Такий поділ корисний для того, щоб знати, чим потрібно займатися в першу чергу. Нову справу краще розпочинати тільки тоді, коли завершено попередню.

Варто замислитися

Життя — це те, що з тобою відбувається, поки ти будуєш плани. 

Джон Леннон, британський співак і музикант ХХ ст.

Я завжди робила те, до чого була трохи не готова. Це шанс вирости в професійному сенсі. Ти думаєш: «Я не впевнена, що зможу це зробити, а потім береш і робиш, просуваючись на крок уперед».

Массі Маєр, генеральна директорка корпорації «Yahoo!»

Творче завдання

Завдання 6

Підсумовуємо вивчене

Завдання 7

Запитання і завдання
  1. Чим важлива для людини наявність життєвих цілей?
  2. Підготуйте виступ на тему «Мої життєві цілі — це…». Скористайтеся планом-схемою « Як підготувати виступ».
  3. Чим життєві плани відрізняються від життєвих перспектив?
  4. Характеризуючи проблему прийняття рішень, німецький мислитель ХХ ст. Ханс-Георг Гадамер стверджував, що «вирішення питання є шляхом до знань». Як ви розумієте це висловлювання? Чи згодні ви з ним? Чому?
  5. У Японії існує прислів’я: «Не приймайте рішення, вислухавши тільки одну сторону». Від чого, на вашу думку, хотіли застерегти цією настановою людей, які приймають рішення?
  6. Складіть орієнтовні плани своєї діяльності на наступний день, тиждень, місяць, рік. Спираючись на них, поясніть, чим відрізняється планування короткострокових і довгострокових цілей.
  7. До уроку узагальнення за розділом IV підготуйте індивідуальний навчальний проєкт «Мої життєві плани на майбутнє України» і презентуйте його класу. Скористайтеся планом-схемою «Як підготувати навчальний проєкт».
  8. Сучасний американський підприємець і політик Майкл Блумберг застерігав: «Не ставте надто багато довгострокових цілей». У чому, на вашу думку, полягає небезпека великої кількості довгострокових цілей? Чи вважаєте ви це зауваження корисним для себе? Чому?
  9. Робота в парах. Обговоріть і висловіть обґрунто­ване ставлення до такої думки американського письмен­ника ХVІІІ—ХІХ ст. Вашингтона Ірвінга: «Великі люди ставлять собі цілі; інші люди прямують за своїми бажаннями». Скористайтеся планом-схемою «Як працювати в парі».
  10. Німецький поет ХVІІІ—ХІХ ст. Фрідріх Шиллер вважав, що «людина зростає в міру того, як зростають її цілі». Поясніть, як ви це розумієте. Наведіть приклади, що підтверджують вашу думку.
  11. Колективне обговорення. Чи погоджуєтеся ви з думкою давньоримського поета Пуб­лія Сіра: «Погане те рішення, яке не можна змінити». Поясніть свою відповідь та наведіть приклади.
  12. Президент США Франклін Рузвельт вважав, що «єдиною перешкодою для здійснення наших планів на завтра можуть бути наші сьогоднішні сумніви». Підтвердьте правильність наведеного судження або спростуйте його, застосувавши власний досвід планування життя.