§ 8. Мистецтво спілкування. Особливості та ризики віртуального спілкування

Спілкування є необхідною умовою розвитку особистості, а також психологічного здоров’я людини. Від уміння спілкуватися залежить взаємодія між людьми: доброзичливій людині легше заводити нові знайомства, досягати порозуміння в родині, у колі друзів та в ­школі.

Отже, варто бути уважними до того, що саме, кому і як говорити. Не менш важливою є доречність — ознака мови, що забезпечує відповідність ситуації.

Для того, щоб ваш співрозмовник належним чином сприйняв те, що ви хочете до нього донести, необхідно сказати це у правильному місці та слушний час. Пам’ятайте, що ми відповідальні за свої слова, поведінку та наслідки, які вони можуть мати.

Кожна людина зобов’язана дбати про безпечне спілкування.

Правила етикету підкажуть, як поводитися залежно від обставин та у спілкуванні з різними людьми: старшими і молодшими, родичами, друзями, незнайомцями тощо. Насправді існує велика кількість правил етикету, але їх усі об’єднує принцип поваги до співрозмовника, почуття міри, доречності. Дотримання цих правил  є ознакою тактовності.

Іншими важливими чинниками спіл­кування є доб­розичливість і щирість. Без них навіть найретельніше дотримання правил етикету не зробить людину приємним співрозмовником. 

На початку 2021 р. кількість користувачів інтерне­ту в Україні становила майже 30 млн осіб. Це значно більше половини населення. А в соціальних мережах зареєст­ро­вано 60 % українців. Отже, віртуальне спілкування стало частиною життя більшості населення нашої країни.

В інтернеті користувача часто впізнають не за особистою фотографією та реальним іменем, а за стороннім зображенням та прізвиськом. Тому побутує хибна думка, що у віртуальному спілкуванні можна дозволити собі бути менш стриманими, ніж під час розмови з людиною віч-на-віч. Проте спілкування в інтернеті так само є спілкуванням між людьми. Тут також діють правила етикету: повага до співрозмовника, ввічливість, тактовність тощо.

У соціальних мережах ми спілкуємося здебіль­шого з тими, кого додаємо до списку друзів, взаємних підписників тощо. Часто це люди, із якими ми не знайомі в реальному житті. Усе, що ми про них знаємо, — це те, що вони самі про себе розповідають. А фо­тографії та відео в їхньому профілі можуть належати іншим особам. Отже, тут прихована небезпека: хоч ми сприймаємо віртуальних знайомих як ­друзів, насправді вони залишаються для нас незнайомцями.

У віртуальному спілкуванні потрібно бути особливо обережними ще з однієї причини. Уже давно відоме правило: все, що потрапляє в інтернет, назавжди залишається там. Тому не варто розміщувати на загальний огляд (наприклад, у профілі соціальної мережі) приватну інформацію: ім’я, прізвище і по батькові, особистий номер телефону, адресу, за якою ви мешкає­те, будь-які відомості про близьких тощо. Цією інформа­цією можуть скористатися шахраї. Таке саме правило поширюється і на ваших друзів — перш ніж розміщувати в інтернеті фотографії з ними, потрібно спитати їхню згоду.