§ 9. Агресивність у спілкуванні. Булінг і кібербулінг

Конфлікти та агресивність у спілкуванні

Не завжди наше спілкування з іншим людьми буває приємним. Іноді ми наражаємося на агресивність. Так називається поведінка, коли людина відкрито демонструє вороже ставлення, прагне створити ситуацію конфлікту, намагається завдати шкоди іншим. Ознаками агресії є підвищений тон, образливі слова, погрози та спроби перейти від розмов до дій.

Як зменшити рівень напруженості у конфліктній ситуації

Якщо ви потрапили в конфліктну ситуацію, найкраще докласти зусиль для зменшення агресії з боку співрозмовника. Існують різні способи досягти цього. Наприклад, щоб не провокувати поглиблення конфлікту, можна звести напружену ситуацію до жарту. Якщо ви розумієте, що були неправі, то потрібно одразу вибачитися. Не відповідайте обрáзами на обрáзи, не підвищуйте тон слідом за агресивними діями співрозмовника. Спокій дозволить вам виглядати гідно, а також зменшить загальний рівень напруженості.

Тиск у спілкуванні

Мабуть, ви помічали, що після розмови з деякими людьми у вас погіршується настрій. Це часто відбувається через тиск у спілкуванні. Його може чинити як одна людина, так і група людей.

Види тиску у спілкуванні

Як протистояти тиску в спілкуванні? Чітко визнач­теся, що потрібно саме вам. Поставте собі запитання: «Якщо я погоджуся з іншою стороною, це збігатиметься з моїми бажаннями, із моєю метою у спілкуванні?». Можна відповісти так: «Я вас розумію, але маю іншу думку».

Маніпуляції у спілкуванні

Ще одним способом змусити людину робити щось поза її бажанням є маніпуляція. Зазвичай маніпулятори перекручують правду або використовують певні слова, щоб змусити зробити те, що їм потрібно. Наприклад, вам можуть сказати: «Справжній друг (подруга) має допомагати…», а далі йтиметься про те, що треба зробити замість цієї людини домашнє завдання, виконати неприємне доручення тощо.

Як не потрапити в таку ситуацію? Поміркуйте над тим, що хоче від вас людина, яку ви підоз­рюєте в маніпуляції, і чого хочете ви самі. Коли ви зрозумієте цю різницю, вам буде простіше розпізнати обман та уникнути його. Не зважайте на можливі неприємні, образливі слова й не виправдовуйтесь за відмову виконати прохання.

Іноді під час спілкування в колективі може виникнути ситуація, коли одна або кілька осіб зазнають булінгу (цькування), що проявляється у психологічному або фізичному насильстві. За цих умов формуються три нерівні групи: жертва (жертви) булінгу, кривдник і його прибічники та більшість колективу, що виступає в ролі спостерігачів.

Часто булінг розпочинається як звичайний конфлікт. Проте не кожен конфлікт є булінгом.

Стати жертвою булінгу може будь-яка людина.

Якими можуть бути прояви булінгу? Так, у шкільному колективі зазвичай це:

• плітки та висміювання жертви щодо її зовнішнього вигляду, поведінки, способу життя, матеріального стану;
• бойкот, ігнорування жертви (навмисне відсторонення від групи на перервах, у їдальні, під час спілкування поза межами школи тощо);
• примус до певних дій (наприклад, у формі «доведи, що ти…»);
• відбирання речей, грошей тощо;
• фізичне насильство (побиття, підніжки, штовхання тощо);
• примус до виконання певних бажань кривдника.

Прояви булінгу трапляються, на жаль, і з боку вчительства. Це можуть бути:

• усі види фізичного тиску (смикання, спроби побиття, постановка «у куток» тощо);
• обговорення в класному колективі хвороб дитини, особливостей сім’ї, приватної інформації, що відома вчителю (вчительці);
• образливі прізвиська тощо.

Булінг найбільш руйнівний для психологічного здо­ро­в’я жертви. Хоча він не минає безслідно для всіх учасників ситуації.

Кібербулінг та можливості протидії

Булінг може розгортатися і у віртуальному просторі, тоді він має назву кібербулінг. Його проявами є агресивні та образливі повідомлення в соціальних мережах (особливо якщо вони надходять систематично), поширення в інтернет-середовищі неправдивої або приватної інформації, пліток, фотографій та відео без згоди тих, хто на них зображений, тощо. Як і звичайний булінг, кібербулінг може призвести до серйозних психологічних проблем у людини, що стала його жертвою.

Соціальні мережі пропонують різні способи захисту: створення «чорних списків», можливість скаржитися адміністрації сайтів і спільнот на неприйнятні дії користувачів, обмежити коло тих, хто може переглядати ваші публікації, переведення сторінки у «приватний» режим.

Крім того, також важливо знайти людину, із якою ви зможете поговорити про те, що вас турбує. Якщо ви потрапили в неприємну ситуацію, розкажіть про це дорослим, яким довіряєте. Вони можуть не мати миттєвих рішень, але обов’язково прийдуть вам на допомогу. Разом ви зумієте знайти вихід.