§ 3. Цінність людського життя. Гідність людини

У світі є багато гарних і добрих речей, але всі вони мають значення лише доти, поки людина жива. Побачити, осягнути, дослідити світ людина може лише в період свого життя. Життя дається людині лише один раз і кожній — своє. Яким би воно не було — тривалим чи ні, сповненим непересічних подій чи буденним, воно однаково цінне. Не можна прожити життя двічі, не можна ані повернутися в минуле, ані потрапити в майбутнє. Тільки сама людина може визначити, як вона розпоряджатиметься своїм життям, і лише вона відповідальна за свій вибір та його наслідки.

Право на життя є одним із найголовніших прав людини, якого не можна позбавити. Тому захист права на життя дуже важливий для всього людства. Невід’ємне право дитини на життя визнано міжнародними документами, серед яких — Конвенція ООН про права дитини. Отже, людина не лише має право на життя, але й не може позбавляти цього права інших.

Кожна людина, яка визнає свою цінність, має почуття власної гідності. Право людини на гідність не можна дати або відібрати — усі люди народжені з рівним правом на повагу до себе, до своєї гідності з боку інших осіб.

Існує ще один важливий міжнародний документ, чинність якого поширюється на все людство, — Загальна декларація прав людини. У ньому зазначено, що «всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах». Тобто гідність має кожна людина незалежно від будь-яких ознак: хто її батьки, де вона народилася, багата вона чи бідна, якими є її таланти та здібності, заслуги перед суспільством, як до неї ставлять­ся інші люди, яких поглядів вона дотримується тощо.

Почуття гідності означає, що людина усвідомлює те, що вона є цінною як особистість, і водночас визнає, що інші люди є так само цінними, як і вона. Отже, людина з почуттям власної гідності поважатиме й ­інших людей незалежно від їхнього походження, національності, віку, фізичних особливостей. Вона буде ставитися до них справедливо: неупереджено, виходячи з того, що всі люди є рівними у своїй гідності та правах, відповідно до загальноприйнятих законів і правил.

Почуття гідності змушує людей боротися за свої права, але також передбачає й відповідальність за власні дії. Недостатньо відчувати свою цінність і відстоювати власні права, потрібно поводитися так, щоб своїми вчинками не зачіпати гідність інших, не завдавати їм шкоди. До того ж люди з усвідомленим почуттям власної гідності нерідко прагнуть активно захищати гідність інших людей від посягань на неї та порушень їхніх прав.