§ 2. Як людина стає особистістю

Упродовж століть мислителі й вчені намагалися зрозуміти, ким є людина. Існує напівжартівливий вислів: «Усі ми люди, але хто така людина?». На перший погляд тут немає нічого складного. Усі ми впевнено виділяємо людину з навколишнього світу. Її відмінність від усіх інших істот є очевидною. Однак у чому полягає ця відмінність?

Усі люди на Землі різні. Вони відрізняються одне від одного зростом, вагою тіла, кольором шкіри, очей і волосся, а також характером, звичками та здіб­ностями. Тому не випадково кажуть про унікальність кожної людини.

Поняття «людина» відображає спільні якості всіх людей. Коли ми розглядаємо окремого представника людства — носія його спільних якостей, якому властиві передусім природні особливості, то використовуємо поняття «індивід».

Природні особливості людини і вплив певного суспільства через сім’ю та оточення визначають її індивідуальність як сукупність своєрідних і неповторних якостей.

Люди мають різний характер, відрізняються за вподобаннями та інтересами, по-різному сприймають нав­колишню дійсність. Існує такий вислів: «Усі ми різні, але ми рівні у своїх правах і можливостях». Дотримання цього принципу важливе для гармонійного розвитку суспільства та окремої людини.

Ви вже знаєте, що однією з моральних цінностей є визнання рівності всіх людей. Усі люди як різні індивідуальності заслуговують мати рівні можливості для реалізації своїх неповторних і своєрідних якостей.

До якостей людини, що визначають її індивідуальність, належать своєрідність способу мислення, сприйняття, її характер, темперамент й талант.

Ще в Давній Греції виокремлювали чотири види темпераменту людини. Проте сучасна наукова спільнота уточнює, що людей із «чистим» темпераментом майже не зустрічається. Зазвичай ідеться про ­поєднання в особистості двох типів темпераменту, хоча один із них усе одно більш виражений (тобто є ­основним).

На відміну від темпераменту, характер людини можна змінити завдяки свідомим зусиллям. Він формується впродовж життя, у результаті виховання та самовиховання. Характер виражається у ставленні до себе, до інших людей, до праці, до довкілля тощо.

Усвідомлення людиною своєї індивідуальності допомагає зрозуміти значення цих якостей для суспільства й сприяє початку формування її особистості.

Формування особистості — складний процес, який відбувається завдяки поєднанню впливу різних чинників. Серед них важливу роль відіграють виховання, оточення і зусилля самої людини.

Цей процес поєднує в собі загальнолюдське, важ­ливе для певного суспільства, з індивідуальним і не­пов­торним. Особистість формується під впливом сім’ї, однолітків, школи та суспільства. Так людина пристосовується до зовнішнього оточення, бере участь у суспільному житті, знайомиться з різними навчальними дисциплінами тощо.

Одночасно з формуванням особистості відбувається підготовка людини до свідомого дорослого життя. За успішності цього процесу людина увійде до нього як особа, здатна до самостійної діяльності. Проте так відбувається не завжди. Британська письменниця ХІХ—ХХ ст. Етель Ліліан Войніч, спостерігаючи за своїми сучасниками, із сумом зазначала, що більшість із них «не ті, ким могли б бути».

Варто пам’ятати, що ваше ­майбутнє залежить від докладених зусиль із самовдоско­налення.