§ 38. Гори. Основні гірські системи Землі

Рельєф нашої планети різноманітний. Є низовини, височини, а є значні підвищення, що іноді сягають аж до хмар. Високо підняті ділянки земної поверхні, що мають розчленований рельєф, називають горами.

Залежно від процесу утворення розрізняють складчасті та вулканічні гори.
Складчасті гори виникли під час зіштовхування літосферних плит — величезних частин земної кори. Сила зіткнень була такою, що земна кора м’ялася, наче аркуш паперу. У місцях таких зіткнень гірські породи стискалися, а на поверхні Землі виростали гори, схожі на гігантські складки.

Гори можуть складатися з твердих і м’яких гірських порід. Гори, утворені з м’яких порід, легше піддаються руйнуванню. Це відбувається тому, що вони складаються з осадових порід — пісковиків і вапняків.
Гори поступово руйнуються під дією вітру, води, льодовиків, різкої зміни температур. Від скель відколюються як великі камені, так і маленькі частинки. Вітер здіймає в повітря піщинки, що відкладаються в одних місцях або б’ються об гірські породи в інших, поступово руйнуючи їх.

Вода може потрапляти в ущелини та тріщини в камінні. Під час замерзання вода розширюється і тисне на гірську породу, руйнуючи її. Так із часом гори можуть зменшуватися та перетворюватися на рівнини.

В Україні є гіпсова печера Оптимістична (Тернопільська область). Загальна протяжність її ходів, нанесених на мапу, сягає 230,5 км. Це найдовша у світі гіпсова печера.
У деяких печерах зі стелі звисають дивовижні «бурульки». Це сталактити. Вони утворюються, коли краплинки води висихають, а розчинена в них речовина залишається. Назустріч сталактитам із дна печер повільно ростуть сталагміти.