§ 26. Що можна побачити на небосхилі

Маленькі точки на небі, що світяться, у давнину назвали зорями. Сьогодні ви вже знаєте, що зорі — величезні тіла. Проте вони перебувають настільки далеко, що світла від них доходить дуже мало і його можна побачити лише вночі.
Спостерігаючи за зоряним небом, люди помітили, що більшість зір не змінюють свого положення щодо інших зір.
У своїй уяві люди з’єднували зорі лініями і домальовували до цього «скелета» різних тварин, людей тощо. Такі зорі в межах одного «небесного малюнка» називають сузір’ями.

Восени та взимку в Україні майже всю ніч можна спостерігати сузір’я Оріон. У яскравих зорях цього сузір’я можна легко впізнати контури героя давньогрецьких міфів.

Люди також помітили, що деякі зірочки постійно змінюють своє положення на небі відносно інших зір. Їх назвали планетами, що давньогрецькою мовою означає «блукаючі зорі». На відміну від зір, планети обертаються навколо Сонця, тому й змінюють своє положення на небосхилі.
Сьогодні ми знаємо, що планети розташовані набагато ближче до Землі, ніж зорі, і вони не світяться самі, а лише відбивають те світло, що доходить до них від Сонця. Тому їх також ми бачимо, як тьмяні точки.
Проте деякі планети, а саме Марс і Венеру, можна побачити на небі дуже чітко. Венера — найяскравіший об’єкт на небі після Сонця та Місяця.

Ви знаєте, що кожного дня сонце з’являється на Сході та зникає на Заході. Якщо впродовж дня фотографувати сонце на небосхилі з однієї точки, то отримаємо таку картину:

Проте кожного дня сонце змінює свій шлях небосхилом. Залежно від пори року, ми бачимо його або вище, або нижче.

У певні дні Земля проходить крізь метеорні потоки, у яких наявні мільйони піщинок, і тоді за годину можна спостерігати на небі сотні й тисячі метеорів. Це називають метеорним дощем.
Лежачи під відкритим небом у зоряну ніч у серпні, можна спостерігати метеорний потік Персеїди. За одну годину з боку сузір’я Персея можна побачити до 60 метеорів.