§ 21. Місяць — природний супутник Землі

Часто можна почути фразу «світить Місяць», але це не зовсім так. Місяць не випромінює світла, він лише відбиває сонячне.

Новий Місяць, або новомісяччя, або молодик — це фаза Місяця, під час якої він повернутий до Землі неосвітленим боком. У ці 2–3 дні земному спостерігачеві його темний попелястий диск можна помітити лише в дуже ясну погоду. Молодиком також називають тоненьку освітлену скибочку правого боку Місяця. Від новомісяччя Місяць прибуває до повні (повний Місяць), коли ми бачимо весь диск освітленим. А потім поступово спадає. Старий Місяць легко розпізнати — він нагадує літеру «С». Наступний новий Місяць настає через 29,5 діб.

Під час руху своїми орбітами небесні тіла іноді розташовуються в один ряд. Коли в один ряд стають Сонце — Земля — Місяць, то наша планета закриває собою сонячне світло, і Місяць опиняється в її тіні. Це явище отримало назву місячного затемнення. Воно може бути повним і частковим. Упродовж року можливі 2–4 місячних затемнення.

Якщо ж небесні тіла розташуються в послідовності Сонце — Місяць — Земля, то на деякий час на певній ділянці Землі Сонце стає невидимим, адже його повністю або частково закриває собою Місяць. Так виникає сонячне затемнення.

Повне сонячне затемнення привертає увагу багатьох науковців та астрономів-любителів. З різних куточків світу вони з’їжджаються в ту місцевість, де найкраще його спостерігати заради кількох хвилин, впродовж яких Місяць повністю затіняє Сонце.

У східних народів навіть існувало повір’я, що під час затемнення чудовисько — дракон — пожирає світило. І лише з появою науки люди дізналися, що затемнення пов’язано з рухом Місяця.

Першими Місяця дісталися штучні апарати. Так, 1959 року автоматична міжпланетна станція вперше обігнула Місяць і зробила знімки його зворотного боку. Згодом був винайдений апарат — місяцехід, який зміг здійснити посадку на поверхню і відправити на Землю зразки місячного ґрунту.
Першим на поверхню Місяця ступив американець Ніл Армстронг 1969 року.