§ 14. Атоми. Молекули. Речовини. Різноманітність речовин

Із чого складаються речі, що нас оточують?

У початковій школі ви дізналися, що всі тіла складаються з дуже маленьких частинок, які неможливо побачити неозброєним оком. Ці частинки називають атомами.

Атоми — це частинки, із яких складаються всі тіла навколо нас і навіть ми самі.

Про існування атомів здогадувалися ще мислителі Давньої Греції. Грецьке слово «атомос» означає «неподільний». Але вони не володіли знаннями про будову атома.
Сьогодні достеменно відомо, що атом складається з позитивно зарядженого ядра та негативно заряджених електронів, що обертаються навколо нього.
Позитивний заряд ядра (+) компенсується негативним зарядом усіх електронів (–), тому сам атом електричного заряду не має (є електронейтральним).

Одна зі спрощених моделей атома чимось нагадує будову Сонячної системи. Вона так і називається — планетарна модель атома.

Існує 118 різновидів атомів: більшість із них трапляються в природі, а деякі були добуті науковцями штучно під час експериментів. Кожен вид атомів має свою назву та позначення (хімічний символ, утворений із перших літер латинської назви). Наприклад: Оксиген (О), Гідроген (Н), Нітроген (N), Карбон (С), Кальцій (Са).
Назви атомів завжди пишуть із великої літери.

Атоми можуть сполучатися між собою й утворювати молекули. Давньогрецький філософ Демокрит уважав, що всі атоми мають гачки, за допомогою яких вони з’єднуються. Насправді ніяких гачків в атомів немає, а в молекули вони сполучаються особливими хімічними зв’язками.

Молекула — це найменша частина речовини, яка зберігає властивості цієї речовини.

Усі тіла навколо нас складаються з речовин. Деякі з них створила природа (пісок, кисень, вода), а деякі — людина (пластмаса, скло, гума).
Багато природних речовин використовується людством. Наприклад, вуглець, що є складником корисної копалини вугілля, — це паливо, фосфор і сірку застосовують для виготовлення сірників, водень є екологічно чистим пальним тощо.

Усі речовини також поділяють на прості та складні.

Як видно з таблиці, прості речовини утворені однаковими атомами, а складні — різними.

Отже, прості речовини складаються з атомів одного виду, а складні — з атомів двох або більше видів. Складних речовин існує значно більше, ніж простих. Це пояснюється тим, що різні види атомів можуть сполучатися один з одним у різних варіантах.
Є речовини, молекули яких утворені невеликою кількістю атомів, — це кисень (О₂), вода (Н₂О), азот (N₂), вуглекислий газ (CO₂) тощо. А існують великі молекули, у складі яких міститься багато різних атомів — сахароза, або цукор (С₁₂Н₂₂О₁₁), глюкоза (С₆Н₁₂О₆), аспірин (С₉Н₈О₄) тощо.

Речовини, із яких утворені тіла неживої природи, називають неорганічними. До таких речовин належать відомі вам вода, сіль, крейда.
Органічні речовини утворюються в процесах життєдіяльності рослин та тварин. Також органічні речовини синтезуються науковцями в лабораторіях.

Прикладами органічних речовин є білки, жири, вуглеводи — складники живих організмів (у тому числі людини), вони також є у складі нашої їжі.
Атоми, молекули та речовини вивчає наука хімія.

Шість цеглинок «Лего» можна скласти багатьма способами.

Так само відбувається і з атомами. Але їх не шість, а значно більше. Речовин, утворених цими природними «цеглинками», існує величезна кількість — понад 50 мільйонів! І щороку науковці створюють нові речовини.

У природи замість деталей конструктора — атоми.

Речовини відрізняються за певними ознаками: кольором, смаком, твердістю, розчинністю у воді, агрегатним станом, здатністю взаємодіяти з іншими речовинами, проводити тепло тощо.

Усі ці ознаки називають властивостями речовин і поділяють на фізичні й хімічні. Детальніше ви вивчатимете їх на уроках фізики та хімії.

Усі тіла у Всесвіті утворені з атомів, які складаються з ядра та електронів. Ядро атома має позитивний заряд (+), а електрони — негативний (–).
Молекули складаються як із однакових атомів, так і з різних. Речовини поділяють на природні та створені людиною, прості та складні, органічні та неорганічні.

1. Чи справді атом є неподільним, як уважали в давнину?
2. Чи має атом заряд? Чому?
3. Чому назви атомів і речовин записують по-різному?
4. На прикладах поясніть, чим прості речовини відрізняються від складних.