§ 10. Дисоціація кислот, основ і солей

Електролітична дисоціація кислот

Прочитайте про особливості електролітичної дисоціації кислот на звороті картки.

Завдання 1

Завдання 2

Електролітична дисоціація основ

Прочитайте про особливості електролітичної дисоціації основ на звороті картки.

Завдання 3

Завдання 4

Електролітична дисоціація солей

Прочитайте про особливості електролітичної дисоціації солей на звороті картки.

 Дізнайтеся більше 

Ступінчаста дисоціація зумовлює можливість існування кислих і оснóвних солей.
Кислі солі містять йони Гідрогену, як кислоти. Саме тому такі солі називають кислими. А в оснoвних солях містяться гідроксид-іони, як в основах.
За першою стадією дисоціації сульфатної кислоти утворюється гідрогенсульфат-іон HSO4–, завдяки чому існують кислі солі: NaHSO4 (натрій гідрогенсульфат), Al(HSO4)3 (алюміній гідрогенсульфат) тощо.
Для ортофосфатної кислоти також характерні кислі солі: K2HPO4 (калій гідрогенортофосфат) або KH2PO4 (калій дигідрогенортофосфат).
У розчинах кислі солі дисоціюють у дві стадії:

Кислі солі характерні лише для багатоосновних кислот, оскільки вони дисоціюють ступінчасто. Єдиним винятком є одноосновна кислота — фторидна. Завдяки водневому зв’язку в розчині цієї кислоти є частинки H2F2, і фторидна кислота може утворювати кислу сіль складу KHF2.
Деякі нерозчинні гідроксиди утворюють катіони, в яких наявний гідроксид-іон. Наприклад, Алюміній міститься у складі катіона AlOH2+ , завдяки чому існує сіль складу AlOHCl2 (алюміній гідроксид хлорид). Таку сіль називають оснóвною.

Завдання 5

Завдання 6

Презентація до друку

§ 10. Дисоціація кислот, основ і солей