§ 14. Виявлення йонів у водних розчинах
Поняття про якісні реакції
Якісні реакції — це звичайні хімічні реакції, що відбуваються досить швидко й перебіг яких супроводжується певними візуальними змінами.
Завдання 1
Виявлення йонів у розчинах електролітів
Подивіться відео про виявлення різних йонів у розчинах.
Виявлення хлорид-іонів у розчині
Виявлення сульфат-іонів у розчині
Виявлення карбонат-іонів у розчині
Виявлення катіонів Барію
Виявлення силікат-іонів
Виявлення ортофосфат-іонів
Завдання 2
Завдання 3
Натисніть на кнопку поряд із портретами та прочитайте біографії науковиці і науковців.
Українська хімікиня, докторка хімічних наук, завідувачка кафедри хімічної метрології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Народилася в с. Пироги Полтавської області. Вищу освіту здобула в Харківському державному університеті, в якому потім і працювала. Від самого початку наукової кар’єри працювала в науковій школі Н. П. Комаря.
Головний науковий напрямок: розроблення методологічних і метрологічних засад йонометрії в багатокомпонентних системах, змішаному середовищі й організованих розчинах.
Видатний український фізико-хімік, заслужений діяч науки УРСР, член-кореспондент АН УРСР.
Народився в місті Сухумі в родині вчителя й просвітника. А 1921 року сім’я переїхала до Харкова.
Навчався у Харківському фінансово-економічному технікумі, який мав статус вищого навчального закладу.
Працював у Харківському університеті: спочатку аспірантом, потім викладачем, доцентом. У 1948–1953 роки був проректором із наукової роботи.
Основні наукові дослідження належать до електрохімії розчинів: вивчав кислотно-основні взаємодії в неводних розчинах, розвинув теорію кислотно-основних реакцій Брьонстеда та теорію дії скляного електрода, розробив кількісну теорію дисоціації електролітів у розчинах, методику потенціометричного визначення лікарських препаратів у неводних розчинниках, загальну теорію йонного обміну. У фармацевтичному аналізі використовують його методику кількісного визначення ментолу, терпінгідрату, тимолу та фенолу.
Разом із Марією Семенівною Шрайбер 1938 року розробив метод тонкошарової хроматографії, а також нові фізико-хімічні методи аналізу неводних розчинів.
Створив наукову школу електрохімії розчинів. Його зусиллями відкрито одну з перших в Україні лабораторію ізотопів. Як педагог підготував 26 кандидатів наук. Є автором понад 272 наукових праць та монографій.
Відомий український хімік-аналітик, академік АН УРСР, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат державної премії України.
Народився в селищі Кирилівка Черкаської області. Вищу освіту здобув на хімічному факультеті Київського індустріального (зараз політехнічного) інституту.
Після закінчення аспірантури, працював асистентом, а згодом доцентом Київського технологічного інституту силікатів.
У повоєнний час розпочав роботу на хімічному факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка доцентом, а після захисту докторської дисертації 1960 року — професором.
Займався розробкою методів хімічного аналізу неорганічних матеріалів із використанням органічних реактивів. Розробив фотометричні і люмінесцентні методи визначення рідкісних елементів.
Керував державними програмами «Чиста вода», брав активну участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, займався створенням замкнутих циклів водопостачання в промисловості, розробкою технології комплексної переробки шахтних вод.
Був засновником і головним редактором журналу «Хімія і технологія води», членом редколегій журналів «Український хімічний журнал», «Журнал аналітичної хімії», організатором багатьох наукових конференцій, зокрема міжнародних симпозіумів.
Опублікував понад 1000 наукових робіт, зокрема монографій, підручників і довідників.
Презентація до друку
§ 14. Виявлення йонів у водних розчинах