§ 7. Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи

У 20-х рр. XX ст. український історик Сергій Єфремов, аналізуючи діяльність масонських лож на українських землях, зазначав, що вони виявляли тенденцію «перетворюватися на українське масонство й служити завданням українського громадянського руху», а найближчими до нього були полтавська ложа «Любов до істини» та київська «З’єднані слов’яни».
У ті самі часи історик Д. Дорошенко писав, що масонство «мимоволі брало на себе впливи місцевого українського ґрунту, мусило рахуватися з українськими особливостями і врешті висувати на порядок денний національну проблему».
Діяльність масонських лож у Російській імперії заборонили спеціальними указами від 1822 та 1826 рр. Однією із причин цього стало те, що масонство стало політизуватися й перетворюватися на опозицію до влади. Через цю заборону й подальші переслідування масони перейшли до підпільної діяльності.

У 20-х рр. XX ст. українські історики під час дискусії про рух декабристів звертали увагу, що серед його учасників було досить багато представників українського дворянства. Проте, за висловом українського історика Юліана Охримовича, надмірне захоплення західноєвропейськими революціями «відвернуло їхні очі від рідної землі».

ГР 1. Поясніть, як ви розумієте наведений вислів українського історика.

Масонство, російський опозиційний і польський національно-визвольний рухи на українських землях у складі Російської імперії були боротьбою проти реакції й абсолютизму, за права людини і демократію, що розгорталася в цей час у Європі. Вони спонукали небайдужих до долі Батьківщини українських діячів замислитися над шляхами її розвитку й сприяли цим розвитку українського національного відродження.
Тогочасна європейська громадська думка із симпатією поставилася до виступу російських декабристів і боротьби польських повстанців із російською імперською владою. Зросла також увага владної верхівки деяких європейських держав до українського руху як одного з чинників суспільного життя Російської імперії.

Із листа оберпрокурора Синоду Російської православної церкви Протасова щодо подій під час приєднання греко-католицької церкви до православної в 1839 р.

Тоді як згідно із запропонованим згори планом слід було здійснити возз’єднання непомітно, з відома самого лише духовенства та світських властей, без оголошення публічного... ви, допустивши читання указу в церкві... подали всім свідкам того явний привід офіційно знати те, що кожен мав знати про себе... і в необхідних випадках.

1. Що занепокоїло оберпрокурора? 2. Чому імперська влада намагалася приховати від населення акт примусового приєднання греко-католицької церкви до православної?

Натисніть на зображення, щоб дізнатися більше.