§ 2. Французька революція кінця XVIII ст.

Улітку 1789 р. у Франції почалися заворушення. Коли головний хранитель гардероба короля герцог де Ліанкур доповів про захоплення Бастилії, король вигукнув: «Але ж це бунт!». «Скажіть краще — революція, сір!» — відповів йому герцог. Луї XVI вирішив піти на поступки повсталим, наказав відкликати війська та визнав Установчу асамблею. Луї XVI приїхав у столицю з триколірною кокардою (стрічка на капелюсі) у нових національних кольорах: червоний і синій були кольорами Парижа, а білий — кольором Бурбонів.

Жорж Жак Дантон до початку революції працював адвокатом у королівському суді, де здобув популярність завдяки своїм ораторським здібностям. У роки революції він пристав до якобінців, був одним з організаторів якобінського терору. Проте масштаби терору злякали Ж. Ж. Дантона, і в 1793 р. він виступив за його припинення. Радикальні якобінці оголосили його за це зрадником.

Максиміліан Робесп’єр був адвокатом, а політичну діяльність розпочав депутатом Генеральних штатів від третього стану. М. Робесп’єр був першим за кількістю голосів депутатом від Парижа, обраним до Конвенту, де став одним із лідерів монтаньярів. Народ захоплювався його чесністю та називав «Непідкупним». Однак прагнення побороти тиранію робило М. Робесп’єра надзвичайно жорстоким до тих, кого він вважав перешкодою на цьому шляху.

Натисніть на зображення, щоб дізнатися більше.