§ 4. Віденський конгрес. Священний союз. Революційні рухи, виступи революції 1820—1830 рр.

Із промови Наполеона у Греноблі (12 березня 1815 р.)

Ми маємо звільнити Францію від образ із боку дворян, які повернулися, забезпечити селянам вільне володіння їхніми землями, захистити здобуті в роки революції соціальні надбання від меншості, яка прагне відновити станові привілеї та феодальні права минулого століття. Монархія Бурбонів довела свою нездатність відмовитися від своєї найгіршої опори — духовенства й дворян. Со­ціальна справа революції може бути зміцнена лише династією, зобов’язаною своїм троном революції.

Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та дайте відповіді на запитання. 1. До чого Наполеон І закликав французький народ? 2. Якою, на вашу думку, мала бути реакція людей на це звернення?

Інтереси французького короля Луї XVIII представляв прем’єр-міністр та міністр закордонних справ країни Шарль Моріс де Талейран. Відстоюючи інтереси Франції, він наполягав на поверненні її до кордонів 1792 р., намагався перешкодити територіальному зростанню Пруссії.

З’ясуйте, якою мірою Талейран зміг досягти своїх цілей.

Дружина Наполеона І, колишня французька імператриця Марія-Луїза Австрійська за рішенням Віденського конгресу отримала у володіння Пармське герцогство в Італії. Там вона здобула велику повагу в місцевого населення завдяки заходам просвітницької і соціальної політики. Так, за її правління в герцогстві будували школи, лікарні, мости, з’явилися бібліотека, новий оперний театр, державний архів, археологічний музей, картинна галерея. Її персональну стипендію отримував молодий композитор Джузеппе Верді, що потім став символом італійського Відродження. Місцеві жителі з вдячністю називали Марію-Луїзу Австрійську «доброю герцогинею». Проте одночасно у Франції її не любили за те, що вона відмовилася поїхати в заслання до свого чоловіка Наполеона Бонапарта.

Натисніть на зображення, щоб дізнатися більше.