Музика в храмах і на вулицях середньовічної Європи
Міркуємо
Навчаємося
Ut queant laxis
Resonare fibris
Mira gestorum
Famuli tuorum,
Solve polluti
Labii reatum,
Sancte
Iohannes.
Щоби могли раби твої
На солодкозвучних струнах
Проголошувати твої
Дивовижні діяння,
Очисти від гріхів
Їхні вуста,
Святий
Іоанне!
«Долоня Гвідо» (або «рука Гвідо») — це навчальна методика, винайдення якої імовірно також належить Гвідо Аретинському. Вона стала популярною в середньовічних школах і монастирях як ефективний спосіб навчання співу до широкого поширення нотної грамоти.
На кожній частині пальців і суглобів долоні уявно розташовувалися ноти (ut, re, mi, fa, sol, la). Учні могли буквально «читати» їх з долоні вчителя або власної руки.
Викладач показував певні місця на долоні, а учень співав відповідну ноту. Це допомагало легше запам’ятовувати звуки й швидше опановувати музику.Кожна частина долоні символізувала певний діапазон звуків у середньовічній музичній теорії. Це дозволяло уникати плутанини й навчати співу без письмових нот.
Музичний клас
Gaudeamus
Переклад українською О. Гноінської
Gaudeamus igitur, / Двічі
Juvenes dum sumus! /
Post jucundam juventutem,
Post molestam senectutem
Nos habebit humus! / Двічі
Vivat Academia! / Двічі
Vivant professores!
Vivat membrum quodlibet!
Vivant membra qualibet!
Semper sunt in flore! / Двічі
Нумо веселитися, / Двічі
Поки молодії! /
Бо за юністю ясною
Прийде старість із журбою,
Тож радіймо, друзі! / Двічі
Слава академії, / Двічі
Всім ученим — слава! /
Згинь, невігластва пітьма,
Світло знань нас об’єдна
Бідам всім на горе! / Двічі