§ 32. Спроби збереження автономії та реформування Гетьманщини. Політична культура козацької старшини
Для вас, допитливі
1. Гетьманство Д. Апостола
«Рішительні пункти» передбачали:
- вибори гетьмана лише за згодою царя. До того ж гетьман втрачав право призначати й карати старшину і здійснювати самостійну зовнішню політику;
- повернення справ Гетьманщини під зверхність Колегії закордонних справ (це створювало передумови відновлення відносин України та Росії як міждержавних);
- зменшення кількості російських військових, що розміщувалися на теренах України;
- введення до складу Генерального суду російських представників;
- скасування податків, які запровадила Малоросійська колегія;
- відновлення Генерального військового скарбу, але підконтрольного російському уряду;
- розширення повноважень старшин, рад у галузі організації торгівлі й промислів.
2. Політика «Правління гетьманського уряду». Спроба ліквідації автономного устрою Слобожанщини
Цікаві факти
У 1734 р. вийшов таємний указ російської імператриці Анни Іванівни «Про шлюби малоросів» правителю українських земель князю О. Шаховському. Цей указ з’явився через донесення про часті шлюби українців із білорусами-литвинами, поляками й жемайтами та «іншими іноземцями», що, як було зазначено, «суперечить нашому інтересу». Князю О. Шаховському наказували докладати чимало зусиль для таємного заохочення «спритним чином», аби «малоросійський народ охоту мав своячитися і до шлюбу вступати з нашим великоруським народом». Указ містив посилання на «особливий намір» російського імператора Петра I здійснити подібні заходи.
Політична культура козацької старшини
Як на політичну культуру козацької старшини вплинула імперська влада?
Формування політичної культури козацької старшини було поступовим процесом, що відбивав складні й мінливі історичні умови тогочасних реалій суспільно-політичного життя ХVІІІ ст. Вона була неоднорідною та суперечливою, поєднувала в собі прагнення автономії та лояльність до імперії, європейські цінності та традиційні козацькі звичаї. Російська імперія та частково Османська імперія активно впливали на політичну культуру старшини, використовуючи дипломатію, пропаганду та корупцію. Цей вплив мав на меті розколоти козацьке середовище й підпорядкувати його імперським інтересам.
Старшина змушена була лавірувати між двома імперіями, поєднуючи власні політичні амбіції з прагненням самозбереження. Щороку в представників старшини дедалі більше переважали групові й особисті інтереси, а не національні, державні та суспільні. Почастішали зради національних інтересів, прояви кар’єризму, пристосуванства представників старшини, яка намагалася догодити представникам імперської влади. Посилювалися авторитарні тенденції в гетьманському правлінні та обмеження козацьких вольностей.
Водночас козацька старшина своїм політичним ідеалом вбачала шляхту часів Речі Посполитої. Вона прагнула набути таких самих прав, наслідувала її звичаї, стиль життя та подекуди систему цінностей. Цей процес мав неоднозначні наслідки. Так, він сприяв культурному розвитку та європеїзації старшинського середовища, але посилював соціальні розбіжності та віддаляв старшину від рядового козацтва.
Хоча слід розуміти, що політична культура козацької старшини не була єдиною. Існували різні течії та групи, які по-різному бачили майбутнє Гетьманщини й роль старшини в ньому. Проте загалом для політичної культури старшини ХVІІІ ст. було характерне прагнення зберегти й розвивати козацьку державність, а також утвердити власні політичні та економічні інтереси.
Працюємо разом. Метод «Уявний мікрофон». Обговоріть, що найбільше впливало на політичну культуру козацької старшини.
Постать в історії
Вагому роль у культурній та дипломатичній сферах Європи відіграв син останнього гетьмана Андрій Розумовський. Так, він брав участь у роботі Віденського конгресу 1814—1815 рр., який сформував нову систему європейських відносин (про них ви дізнаєтеся в 9 класі). А. Розумовський був одним із його головних організаторів та учасників, а значна частина неофіційних переговорів конгресу відбувалася в його Віденському палаці. І саме син гетьмана України разом із провідними європейськими очільниками, політиками та дипломатами підписав Заключний акт Віденського конгресу. Крім того, він став покровителем низки видатних європейських композиторів віденської школи: Йозефа Гайдна, Вольфганга Амадея Моцарта, Людвіга ван Бетховена. Зі свого боку Л. ван Бетховен на знак вдячності присвятив своєму меценату декілька музичних творів.
Перевірте себе
Навчальний фільм
Перегляньте відеоролик і виконайте завдання до нього.
- Складіть список із п’яти рис характеру, які, на вашу думку, допомогли О. Розумовському зробити кар’єру при імператорському дворі. Висловіть думку, чи достатньо лише щасливого випадку, щоб змінити долю.
- Як ви вважаєте, чи використовував О. Розумовський прихильність до нього імператриці для просування інтересів України? Наведіть приклади з фільму.
- Якими були основні прагнення К. Розумовського на посаді гетьмана? Чому йому не вдалося повністю їх реалізувати?