§ 14. Козацтво і православна церква. Реформи Петра Могили. Києво-Могилянський колегіум

Для вас, допитливі

1. Козацтво і православні церква: боротьба за відновлення православної ієрархії

Працюємо з джерелами

Із твору «Протестація» Йова Борецького (1621 р.)

Упродовж останніх 25 літ нам не вдається забезпечити мир релігії нашій від тих великих насильств, утисків і правопорушень, які над нами чиняться. Що далі, то гірші й тяжчі переслідування, зловмисні звинувачення та обмови доводиться нам зносити від противників наших… Не є гріхом, не є зневажанням прав, не є образою королівської гідності…, не є бунтом, не є криміналом, не є шпигунством, ані зрадою, ані змовою з ворогами корони, що ми, за поміччю Духа Святого, маємо посвячених митрополита та єпископів. [29]

Що в листі відстоював Йов Борецький?

Із «Пунктів для заспокоєння руського народу» (1632 р.)

1. Усім унійцям і неунійцям надається право вільного відправлення свого богослужіння, ремонтувати свої церкви й будувати нові…
2. …Церква Святої Софії Київської з підданими, що живуть навколо неї, повинна залишатися за неунійцями й митрополитом… він, митрополит, за давніми правами й звичаями, повинен обиратися з-поміж руської шляхти духовними й світськими обивателями… [30]

Про що йдеться у джерелі?

2. Реформи митрополита Петра Могили

Зверніть увагу

За розпорядженням Петра Могили для контролю за церковним життям і поведінкою духовенства до парафій монастирів і єпископів направляли спеціальних «митрополичих намісників» і «візитаторів». Було запроваджено іспити для священників. Для вирішення поточних питань у єпархіях щорічно скликали з’їзди священників — єпархіальні собори. Для розгляду позовів серед духовенства Петро Могила заснував церковний судовий орган — митрополичу консисторію.

3. Києво-Могилянський колегіум

Працюємо з джерелом

Український історик ХІХ ст. Микола Костомаров про Києво-Могилянський колегіум

...Мета київської колегії була переважно релігійна: потрібно було виховати покоління вчених і знаючих духовних осіб, а так само й мирських людей, які могли б свідомо бачити правоту східної церкви і зі своєю освітою стати врівень з тими в борні, з якими довелося б їм захищати права своєї церкви з допомогою закону і розмірковувань. Але в Польщі, як ми вказували, питання віри тісно зв’язувалося з питаннями національності, поняття про католика зливалося з поняттям про поляка, як, з іншого боку, поняття про православного — із поняттям про руського, і тому завданням колегії неминуча стала підтримка і відродження руської народності. [31]

Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та визначте, у чому автор убачав мету створення Києво-Могилянського колегіуму.