§ 4. Люблінська унія та її наслідки
Для вас, допитливі
1. Передумови укладення унії. Люблінський сейм 1569 р.
Працюємо з джерелом
Із рішення Люблінського сейму 1569 р. про утворення Речі Посполитої
Насамперед: ...король польський... спільними голосами поляків і литви обиратиметься в Польщі, а не в іншому місці... Що ж до обрання, введення його на стіл Великого князівства Литовського, то воно має припинитися...
Головний сейм завжди має бути один, а не окремі; має бути один ніколи не роздільний сенат... Сенат має бути при нас, крім того часу, коли буде сейм у Литві та в Польщі... [6]
Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та визначте, яку інформацію про організацію влади в Речі Посполитій воно надає.
2. Суспільно-політичні зміни на українських землях після Люблінської унії
3. Ознаки політичної культури Речі Посполитої. Боротьба української шляхти за свою окремішність і права
Працюємо з джерелом
З інтерв’ю дослідниці Наталі Яковенко інтернет-платформі «УКультура» про ставлення української шляхти до політичної культури Речі Посполитої (9 березня 2023 р.)
...Короля належало шанувати як такого, кому ми, обравши, вручили стерно правління країною, але реально країною були ми самі — народ-шляхта. Це «наша» країна, причому ми, українці (тоді нас звали русинами), є такою ж її частиною, як і польські шляхтичі... Це означає, що тодішня культурна традиція була «нашою», та й король був «нашим»... Кожний шляхтич міг заявити «Ми Річ Посполита», бо він мав право бути присутнім на сеймі, хоч і не беручи участі в дискусії, на відміну від обраних послів. Як бачимо, перед нами досить своєрідна політична культура... У Речі Посполитій... до вирішення політичних питань (війни, миру, податків тощо) було залучено представників усієї шляхти. До речі, від руських воєводств, що в XVII ст. уже добре усвідомлювали свою окремішність, у сеймі брало участь майже 150 послів, які могли наполягати на своєму інтересі...
...Українці почувалися в цій політичній культурі, мов риба у воді, — такими, як усі... Вповні цей тип політичної культури... «учасницької», коли людина почуває себе причетною до того, що відбувається в країні, поширився серед шляхтичів-русинів десь у другій половині XVII ст. — синхронно з його утвердженням у Короні Польській та, звісно, не без польського впливу... [9]
Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та визначте, яку інформацію про ставлення української шляхти до політичної культури Речі Посполитої наводить дослідниця. Сформулюйте власну оцінку.
Перевірте себе