§ 16. Османська імперія

1. Війни Османської імперії та їхні наслідки

Постать в історії

Хайр ад-Дін Барбаросса — адмірал флоту Османської імперії, султан Алжиру, що визнав владу османського султана. Коли Хайр ад-Дін розгромив іспанський флот біля Алжиру, Сулейман призначив його командувачем усього османського флоту та намісником Африки. Флот під командуванням Хайр ад-Діна допоміг французькому королю Франсуа І завдати поразки Карлу V Габсбургу. У 1538 р. Хайр ад-Дін розбив об’єднаний флот Венеції, Генуї, Папи Римського й Мальтійського ордену, а також позбавив Венецію володінь у Східному Середземномор’ї. Далі він успішно діяв біля узбережжя Іонійського та Адріатичного морів. Останні роки Хайр ад-Дін прожив у Стамбулі й був похований у побудованій ним мечеті.

Зверніть увагу

Перемога європейських держав біля Лепанто мала важливі наслідки:

  • європейці усвідомили, що Османська імперія може зазнавати значних поразок;
  • європейські правителі переконалися, що для протистояння османам треба об’єднуватися;
  • для італійських держав ця перемога стала важливою після поразок на морі від османського флотоводця Хайр ад-Діна Барбаросси.

2. Економічне і соціально-політичне становище імперії

Культура Османської імперії
 

Визначте здобутки культури Османської імперії цього періоду.

У XVI ст. культура Османської імперії розвивалася під впливом ісламу. Його релігійні норми забороняли здобувати світську освіту (усі школи в Османській імперії працювали тільки при мечетях). Проте це не завадило появі цікавих наукових праць, літературних творів, пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва. У розвитку тогочасної османської культури можна виокремити два періоди: друга половина XV — кінець XVI ст. — піднесення, XVII ст. — занепад (як і загалом в Османській імперії).

Піднесення османської культури знайшло відображення насамперед у розвитку літератури та образотворчого мистецтва. Другу половину ХVІ ст. вважали початком «золотого віку» турецької поезії. Блискучим поетом Османської імперії ХVІ— ХVІІ ст. був Мояла Махмуд, відомий під псевдонімом Абдуль Баки. Поширеним напрямом у поезії того часу стало уславлення радощів життя. Ільяс Ревані у своїх творах змальовував переваги легкого та безтурботного життя, побут і звичаї жителів Стамбула, радощі кохання.

Досить популярним серед населення Османської імперії був сатиричний жанр. Представники цього напряму висміювали бездумне життя панівних верств, які спричиняли занепад держави. Поряд із цим набули поширення твори поетів, які писали для султана та його наближених. У них більше уваги приділялося вишуканості форми, ніж змісту віршів. У турецькій прозі часів розквіту імперії набули поширення невеликі оповідання, анекдоти, складені письменником Лямі. У його збірках уперше був згаданий Ходжа Насреддін. Він став відомим у світі своїми гострими жартами, поєднаними з народним гумором.

Наукових досягнень в Османській імперії було небагато насамперед через низький рівень розвитку освіти й панування над нею ісламу.

Значного розквіту досягла турецька архітектура. Султан Сулейман І Пишний приділяв багато уваги спорудженню нових мечетей, лікарень, фортець, мостів, караван-сараїв та інших будівель. Розвиток архітектури в Османській імперії був пов’язаний із діяльністю Мімара Сінана — грецького архітектора на службі в султана Османської імперії. За своє довге життя він збудував 360 споруд. Найвідомішими серед них стали мечеті Шахзаде та Сулейманіє в Стамбулі, мечеть Селіма в Едірне та інші.

У Стамбулі було побудовано чимало лазень, які використовували як місця зустрічей і відпочинку за чашкою кави.

Велику увагу приділяли зовнішньому вигляду будівель. Палаци, мечеті, лазні та інші громадські будівлі прикрашали складним різьбленим орнаментом.